она є: бентежна, стражденна і не бажає показати своїх метань, своєї невпевненості. Тому хода у неї пряма і енергійна, тому говорить вона уривчасто, ніби не вдумуючись в сенс слів. І потім раптом випадково мружаться в усмішці куточки очей, тремтить рука при прощанні з Джейком, а слова звучать, як крик: В«Oh, darling. I've been so miserable В». p align="justify"> Таким чином, настільки скупі начерки, саме в силу точного відбору окремих рис і деталей, дозволяють відтворити образ героїв Хемінгуея можливо навіть з більшою опуклістю, ніж це було б при докладному описі.
До докладного портрета Хемінгуей вдається лише в окремих випадках. Так виписаний у нього Ромеро. Всі фарби палітри як ніби кинуті на одну цю фігуру, і Ромеро здається особливо яскравим, незвично докладно охарактеризованих на тлі інших персонажів. Це визначається внутрішнім сенсом образу. Ромеро протиставляється В«втраченимВ». Брет зачарована ним як абсолютним втіленням юності і краси. Ромеро притаманні ті риси, перед якими схилявся сам Хемінгуей і які виражені в моральному кодексі іспанців (слово В«pundonorВ» - В«честь, чесність, мужність, почуття власної гідності і гордістьВ»). Крім того, це екзотичний образ, частина барвистого народного святкування - фієсти. p align="justify"> Мовна характеристика визначається внутрішнім сенсом образів. Письменник передає специфіку мови персонажів. Манері Брет властива безладність у розмові, короткі, різкуваті пропозиції: (В«Listen to the manВ»; В«I say, can a chap sit down? The count? Oh, rather. He's quite one of usВ»). На знак схвалення або в насмішку вона вживає по-чоловічому грубуваті епітети: В«Damn good drummerВ»; В«You are a rotten dancerВ». Іноді після чоловічих імен Брет додає визначення lad, chap: В«That Romero lad'is just a childВ»; В«That Don Manuel chap is furiousВ», від чого її мова звучить насмішкувато. Найчастіше вона пропускає займенники, прийменники, артиклі. Все це надає її розмови енергійний, живий відтінок. p align="justify"> Особливості мовлення Брет пояснюються тими рисами характеру, які взагалі властиві В«втраченимВ»: ніякої сентиментальності, ненависть до надмірної відвертості, до словоізліянія.
Мова героїні гармонує з манерою її поведінки, з енергійною ходою.
Зовсім інакше говорить Френсіс. Їй властива грунтовність, закінченість пропозицій. Вона не соромиться бути відвертою і навіть настирливої вЂ‹вЂ‹в цих одкровеннях, а за словами часто намагається приховати свої справжні думки. У розмові із Джейком про Коне Френсіс говорить: В«I wouldn't marry him if he doesn't want to. Of course-I wouldn't. I wouldn't marry him now for anything В». Наполегливе повторення одних і тих же слів змушує думати, ніби Френсіс щосили намагається зберегти почуття власної гідності, здаватися байдужою до того, що для неї найбільш важливо. p align="justify"> Мова Білла дещо нагадує манеру Брет, але йому властиві веселий тон, жарт...
