»,В« Веселка В»,В« Розвиток В»,В« Росток В»тощо);
розробкою педагогічних технологій реалізації даних програм, орієнтованих на різні види дитячої діяльності та форми організації виховно-освітньої роботи з дошкільнятами в залежності від загальних і конкретних педагогічних цілей, спрямованості програми, матеріально-технічної оснащеності дитячих садів і сформованих традицій освоєння дітьми В«поля людської культуриВ».
Перший напрямок являє систематизацію як угруповання предметів відповідно з виявленим характерною ознакою (колір, величина, використання тощо), що об'єднує їх. Друге - розглядає системний принцип як розкриття різноманіття сторін об'єкта пізнання, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, усвідомлення закономірностей (створення предмета з матеріалу, що має певні якості і властивості, і т.д.). p align="justify"> Принцип науковості знань розглядається в тісному взаємозв'язку з попереднім і, з одного боку, являє собою включення в зміст дошкільної освіти достовірних знань про факти і явища навколишньої дійсності, а з іншого - дозволяє представити динаміку розвитку даних явищ у взаємозв'язку.
Принцип виховує та розвиваючої спрямованості знань означає введення в програму таких знань, які формували б ставлення до дійсності, розвивали систему умінь (пізнавальних, трудових і т.д.).
Виходячи з того, що діти дошкільного віку починають освоювати складні соціальні відносини, а їх інтелектуальний розвиток пов'язано в першу чергу з підготовкою до школи, пропоновані дошкільнятам знання повинні бути всебічними і гармонійними, що і є наступним принципом.
Розвитку самостійності і активності мислення дошкільнят сприяють передаються дорослими знання, засновані на принципі доступності. Так, необхідно, щоб знання, включені в програму, ускладнювалися із зростанням пізнавальних і виконавських можливостей дітей. p align="justify"> Дидактичні принципи, на яких грунтується дошкільна педагогіка, мають багато спільного з основними принципами навчання в школе1:
принцип розвивального навчання; принцип виховує навчання; принцип доступності навчання; принцип системності і послідовності;
принцип свідомості і активності дітей у засвоєнні та застосуванні знань;
принцип наочності;
принцип індивідуального підходу до дітей.
Проблема визначення оптимального змісту виховно-освітньої роботи вирішувалася в дослідженнях А.М. Леушиной, А.П.Усовой, Н.А.Ветлугиной, Н.П.Сакуліной, Т. С. Комарової. Їх дидактичні положення лягли в основу створення єдиних, типових державних освітніх програм, які передбачають оволодіння дітьми двома категоріями знань і умінь: перша - знання, що здобуваються в ході повсякденного спілкування з навколишнім світом; друга - знання, що здобуваються в процесі спеціально організованого навча...