плексним явищем і перетинається з поняттями В«мовна особистістьВ», В«модельна особистістьВ», В«рольВ», В«стереотипВ», В«амплуаВ», В«персонажВ» і В« імідж В». Найважливіші смислові дістінкціі поняття В«лінгвокультурний типажВ» складаються в значимості цієї особистості для культури, можливості її як фактичного, так і фікціонального існування, можливості її конкретизації в реальному індивідуумі або персонажа художнього твору. p align="justify"> На закінчення слід зазначити, що деякі вчені роблять спроби побудувати класифікацію лінгвокультурних типажів за різними ознаками. Результати їх діяльності будуть висвітлені в наступному параграфі. br/>
.3 Класифікація лінгвокультурних типажів
В даний час дослідниками активно розробляється класифікація лінгвокультурних типажів (В.В. Дерев'янський, О.А. Дмитрієва, В.І. Карасик, І.А. Мурзінова).
На думку В.І.Карасіка, В«лінгвістичні класифікації особистостей побудовані на ставленні особистості до мовиВ» (Карасик, 2002:67). Виходячи з цього виділяються люди з високим, середнім і низьким рівнем комунікативної компетенції, носії високої або масовою мовної культури, що говорять на одній мові і білінгви, які використовують чужу мову в природному або навчальному спілкуванні, здатні і менш здатні до мовного творчості, які віддають перевагу усний чи письмовий канал спілкування, що використовують стандартні і нестандартні засоби спілкування.
Культурологічні класифікації особистостей припускають виділення тих особистісних типів, які мали істотний вплив на поведінку представників відповідної культури. При цьому можна виділити етнокультурний тип в цілому, який одержує оціночну кваліфікацію з боку представників інших етносів, і той чи інший соціокультурний тип в рамках відповідної культури (англійський бізнесмен, американський ковбой, російський інтелігент, англійський аристократ). p align="justify"> Класифікації лінгвокультурних типажів будуються на різних підставах: за ознакою приналежності до того чи іншого соціуму виділяються етнокультурні та соціокультурні типажі; за ознакою оцінного знака - позитивні і негативні; за ступенем вираженості впізнаваних характеристик - яскраві (модельні особистості) і неяскраві; за ознакою реальності мовної особистості - реальні (сучасні, історичні) і фікціонального; по асоціативному ознакою - фіксовані та дисперсні (О.А. Дмитрієва, В.І. Карасик, В.В. Дерев'янський, І.А. Мурзінова) .
На асоціативно-образному рівні лінгвокультурний типаж, з одного боку, являє собою сукупність ознак, за якими виявляється впізнаваний образ певного індивідуума, з іншого - втілює в собі риси, характерні для соціальної чи етнічної групи, що є референтної основою даного типажу. Обидві ці сторони - жива індивідуальність і общезначімость, впізнаваність фіксованого типажу - однаково важливі. Постійні риси, властиві тому чи іншому типу особистості, є об'єктивними ознаками...