ам викрадені речі тощо, проведення виїмки надмірно і слід обмежитися оглядом місця події. Однак у той же самий час вилучення викрадених речей, одягнених на підозрюваному, вимагає проведення їх виїмки, бо при цьому обмежується право особистої недоторканності (титульне володіння людиною своїм тілом і тим, що на ньому одягнене). p align="justify"> Коли немає небезпеки приховування предметів, виробництво виїмки може бути необов'язково. Певні предмети, якщо точно відомо, де вони перебувають, можуть бути отримані шляхом витребування (ч.4 ст.21). Витребування предметів і документів не є слідчою дією, тобто воно не забезпечене можливістю примусового виробництва і не має детальної законодавчої регламентації. Витребування оформляється запитом (вимогою) слідчого і може застосовуватися при одночасному дотриманні наступних умов: а) немає небезпеки у приховуванні предмета та документа, а значить, і необхідності в примусі (можна вважати, що необхідний предмет або документ буде переданий добровільно), б) саме місцезнаходження предмета не має доказового значення. Наприклад, викрадені речі вилучені в адміністративному порядку та перебувають у черговій частині міліції; в лікарні знаходиться одяг потерпілого зі слідами крові, при цьому адміністрація лікарні і сам постраждалий згодні представити одяг, і вони не зацікавлені в її приховуванні тощо Виїмку замість витребування слід виробляти, коли, можливо, знадобиться застосування примусу (предмет не видають або він може бути захований або знищений) або доказове значення має сам фіксується в протоколі факт перебування предмета в даному місці, наприклад, наркотичних засобів в лабораторії у справі про порушення правил їх зберігання. p align="justify"> Порядок провадження виїмки такий же, як і при обшуку.
За загальним правилом виїмка не вимагає спеціального додаткового дозволу (погодження). Однак з цього правила є широкий круг винятків. p align="justify"> За судовим рішенням проводиться виїмка:
) у житлі;
2) предметів і документів, що містять державну або іншу охоронювану федеральним законом таємницю;
) предметів і документів, що містять інформацію про вклади і рахунки громадян у банках та інших кредитних організаціях;
) речей, закладених або зданих на зберігання в ломбард;
) поштово-телеграфних відправлень (ч.2 ст.185 КПК). За судовим рішенням повинна проводитися виїмка не тільки поштово-телеграфних відправлень, а й інших повідомлень, наприклад, пейджингових, електронної пошти, що випливає зі змісту ст.23 Конституції РФ;
) документів, що містять адвокатську або аудиторську таємницю.
Державна таємниця, відповідно до ст.2 Закону РФ ві...