ідомлення.
Локомотивні приймачі характеризуються чутливістю, помехозащищенностью і тимчасовими параметрами, що відображають спотворення тривалості імпульсів кодових комбінацій на виході приймача в порівнянні з входом.
Чутливість локомотивного приймача вимірюється мінімальним кодовою струмом у рейках під приймальними котушками, при якому спрацьовує виконавчий орган, наприклад електромеханічне або електронне реле. Відношення максимального струму в рейках, при якому виконавчий орган не спрацьовує, до струму чутливості називається коефіцієнтом повернення локомотивного приймача.
При електричній тязі змінного струму чутливість локомотивного приймача для частот сигнального струму 25 і 75 Гц складає (1,05 ± 0,1) А. Для частоти 50 Гц при електричній тязі постійного струму чутливість (1,45 ± 0,15) А, а при автономної тязі (0,75 ± 0,15) А. Надійна робота приймача забезпечується при мінімальному струмі в рейках на вхідному кінці блок-ділянки 1,2 А при автономної тязі, 1,4 А при електричній тязі змінного струму і 2 А при електричній тязі постійного струму.
2.2 Апаратура вагона-лабораторії
Для контролю роботи рейкових ланцюгів і колійних пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації (АЛС) на мережі залізниць використовуються вагони-лабораторії, обладнані різними вимірювальними засобами. Багаторічна експлуатація різноманітних вимірювальних засобів показала їх ефективність для виявлення несправностей в рейкових ланцюгах і причин збоїв у роботі АЛС.
Відомо, що працездатність рейкового кола визначається виконанням основних режимів роботи: нормального, шунтового, контрольного і АЛС. Основними параметрами рейкового кола у всіх режимах є напруга на живильному і релейному кінцях і провідність ізоляції. У нормальному режимі і режимі АЛС до них додаються ще й тимчасові параметри числового коду. Якщо параметри рейкового кола знаходяться в межах допусків, то виконуються основні режими і, отже, рейкова ланцюг працездатна.
В даний час відповідно до Інструкції ЦШ/3820 лінійний експлуатаційний штат повинен проводити регулярні вимірювання деяких параметрів рейкових кіл для виявлення відхилень від норм, заданих в регулювальних таблицях. Однак в умовах конкуренції, що загострюється кадрової проблеми виконувати такі регламентні роботи стає все важче.
Раціонально було б функції «потокової» перевірки рейкових кіл покласти на мобільні вимірювальні кошти, що розміщуються в рухомий одиниці. Продуктивність мобільних засобів з виявлення параметрів рейкових кіл з відхиленнями від норм у кілька десятків разів вище, ніж при вимірюваннях звичайними переносними приладами. При цьому «виходити» лінійному штату потрібно буде тільки на конкретну рейкове коло для усунення конкретної несправності. Отже, експлуатаційний та економічний ефект досягається за рахунок зниження трудовитрат на обслуговування рейкових кіл.
Таким мобільним засобом вимірювання параметрів рейкових кіл і АЛС для оцінки технічного стану та виявлення несправностей цих пристроїв в даний час є система «Контроль». Однак елементна база існуючої на Білоруській залізниці системи значною мірою застаріла. Досвід експлуатації системи показав, що існуюча апаратура працює нестабільно. Тому необхідна модернізація апаратури вагона-лабораторії і подальша автоматизація пр...