Личко, І.Ю. Лавський виділяють наступні ознаки високого ризику порушень поведінки у підлітків: високі показники психологічної схильності до деліквентною та алкоголізації; акцентуації характеру нестійкого типу, емоційної лабільності, епілептоідним; високі показники истероидности; різко виражені реакції емансипації або диссимуляции особистісних відносин; вкрай низьку конформність [7, c. 11].
За різними даними дослідження А.А. Вдовиченко, А.А. Реана найбільш часто девіантна поведінка зустрічається серед підлітків з акцентуаціями нестійкого, епілептоідного, шизоидного і Гіпертівний типів. Серед змішаних типів часто зустрічаються епілептоідной-нестійкий [9, c. 14].
Таким чином, в динаміці акцентуацій можна говорити про такий феномен, як загострення в підлітковому віці чорт акцентуйованої характеру і виникнення на цьому тлі девіацій поведінки.
1.2 Особливості психолого-педагогічної діяльності педагога зі старшими підлітками
Розглянемо роботу психологів і педагогів над кожним типом характеру.
Гипертімний тип
Найважливішою особливістю гипертимов є велика рухливість, активність, схильність до пустощів, невгамовність, товариськість, балакучість. Все це в навчальному процесі проявляється у вигляді непосидючості і недисциплінованості. Така поведінка гипертимов дуже часто викликає незадоволення і різку реакцію педагогів. Незадоволення може переростати у формування стійкого негативного ставлення педагога до такого учню. Формування жорсткого негативного ставлення часто може проходити непомітно для самого педагога [27, с. 21]. Становлення сталого стереотипного негативного ставлення полегшується за рахунок того, що саме гіпертензія найбільше чисто зовні заважає педагогу в проведенні заняття. І це з часом може спотворене сприйматися як зловмисне поведінка, демонстрація з боку учня неповаги і неприязні до педагога. Така перекручена інтерпретація причин поведінки гіпертіма педагогом підкріплюється до того ж ще й такий, властивої гіпертіми особливістю поведінки, як брак почуття дистанції зі старшими (за положенням або за віком). Крайнім варіантом формування негативного ставлення може бути тотальна негативна оцінка педагогом особистості учня, його поведінки і причин такої поведінки.
Все вищесказане ставить перед практичним шкільним психологом одну специфічну задачу. З метою попередження формування у педагогів сталого негативного ставлення до учню-гіпертіми, психологу доцільно проводити корекційну роботу не тільки з учнями, а й з самими педагогами. Практика показує, що часто ефективним виявляється вже тільки роз'яснення педагогу сутності, особливостей і механізмів гипертимного поведінки. При цьому слід особливо акцентувати увагу, що основою недисциплінованості і непосидючості (а також інших аналогічних поведінкових реакцій) є певна характерология, але не негативна навчальна мотивація. А тим більше не негативне, неприязне ставлення учня до педагога.
При роботі з гипертимами педагогам слід мати на увазі, що особливі труднощі виникають у таких учнів у ситуаціях суворої регламентації, жорсткої дисципліни, постійної нав'язливої ??опіки і дріб'язкового контролю. У таких ситуаціях підвищується ймовірність не тільки порушення дисципліни з боку учня, але й імовірність спалахів гніву і конфлікту з педагогами (вихов...