ктику охорони здоров'я є важливим резервом підвищення якості та ефективності роботи лікувально-профілактичних установ. Зростаючі масштаби витрат на розвиток медичної науки висувають необхідність оцінки ефективності цих впроваджень.  
 Перш ніж вивчити економічну ефективність будь-якого нововведення, необхідно проаналізувати показники медичної ефективності, а потім з двох методів (традиційного, базового, і пропонованого, нового) вибрати більш економічний, дешевший. 
  Для порівняння беруться дві групи: основна (де застосовувався новий спосіб) і контрольна (застосовувався традиційний метод). 
  Якщо використання нового способу зменшує середню тривалість перебування хворого в стаціонарі, розрахунок здійснюється наступним чином: 
  1) статистично довести, що різниця середніх величин (терміни лікування) є достовірною: 
  охорону здоров'я соціальний економічний 
   Де X1, X2 - середня тривалість лікування хворого при використанні традиційного і нового способів відповідно; m 1, m 2 - середня помилка різниці двох показників відповідно; 
  2) визначаємо питому економію від скорочення термінів лікування в стаціонарі: 
   Еc=Ск К1 - Ск К2 
   Де Ес - питома економія в стаціонарі; Ск-середня вартість одного койкодней; К1, К2 - середня кількість койкодней при одному випадку захворювання відповідно (базовий і новий способи лікування); 
  3) визначаємо питому економію при скороченні термінів лікування в поліклініці: 
   Еп=Сп П1 - Сп П 2, 
				
				
				
				
			  Де Еп - питома економія в поліклініці; Сп-середня вартість одного відвідування лікаря; П1, П 2 - середнє число лікарських відвідувань при лікуванні одного закінченого випадку захворювання відповідно (базовий і новий способи); 
  4) визначаємо економію при скороченні втрат внутрішнього валового продукту в результаті зниження тривалості тимчасової непрацездатності: 
   Е в=В Н1 - У Н2, 
   Де Ев - економія від скорочення втрат внутрішнього валового продукту в результаті зниження тривалості тимчасової непрацездатності; В-середній розмір внутрішнього валового продукту в розрахунку на одного працюючого за один робочий день; Н1, Н2 - середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності при базовому та новому способах лікування відповідно; 
 ) визначаємо економію коштів соціального страхування (листок непрацездатності): 
   Е стр.=Б Н1-Б Н2, 
   Де естріх - економія коштів соціального страхування; Б - середній розмір денної допомоги з тимчасової непрацездатності; 
 ) визначаємо загальну питому економію і середньорічну економію відповідно при впровадженні нового способу лікування: 
   Ео=Е з + Е п + Ев + естріх, 
   Де Ео - економія загальна (сума окремих економій); 
   Е r=Ео + Сз, 
   де Еr - середня річна економія; Сз - середньорічна кількість випадків захворювання, забезпечуваних новим способом лікування. 
 ) Визначаємо витрати на розробку і впровадження нового способу лікування (це одноразо...