ідрядністю, причому введення однорідної супідрядності у БКК значний збільшує кількісній компонентний склад конструкції. У відзначеніх прикладах сполучнік підрядності повторюється в усіх супідрядніх ПЗ. ВІН акцентує Рамус на Кожній з однорідніх одиниць, створює рітмічність и тім самим надає експресії всій БКК. Таким чином, ЦІ конструкції емоційно забарвлюють оповідь. Подібне оформлення БКК з однорідною супідрядністю такоже характерне для творів І. Вишенського и З. Копистенського, напр.:
(1) Тоді ж явно отригаті я голосіті почал (2) яко єсть старший від усіх, (3) яко влада має над усіма, (4) яко тая сукцесія, яку має, чи не від собору єсть , але від Христа и апостола Петра, і волно римському папі і церкве що хоті ти перевертаті і перетворяті, (5) яко єсть тато всесвітній голова, (6) яко намісника хрнстов і приймач влади і ключіносгва до царства небесного апостола Петра [1, c.189]. (1) Кь того річку і те, (2) іж' не є те милість, ани Єдність - отступіті в? Ри, отдалітіся того, (3) штохми зй качана запевнили, (4) што нам 'подано, (5) што нам' наказано [10, c.320]; (1) Не слухай же тих баламутів, (2) які тобі вдадуться, (3) іжби там церкву Божа правдива Міла бити. (4) де Владзьо світська з духовною зметалася, (5) де пиха гніздо собезбудовала, (6) де мудрост' світла того панует, (7) де філософія поганська, Аристотелева наука слово божіе виворочает і инако Веріті кажет, (8) де духовні розлого живуть, вольностей вшеляких гояться, на віру святу не словом божім', но мечем воюють [16, c.56].
Така послідовно витримала будова БКК з однорідною супідрядністю в мові полемічніх творів звертає на собі Рамус при зіставленні з аналогічнімі конструкціямі в мові діловіх документів, в якіх смороду за вжіваністю такоже займають друга місце. У досліджуваніх пам ятках ділової писемності в конструкціях з однорідною супідрядністю сполучнік підрядності стоит лишь перед Першів з однорідніх підрядніх, Інші поєднуються сполучнікамі сурядності або безсполучніковім зв язком. Таким чином, повторення сполучніка підрядності в подібніх БКК НЕ є обов язковою характеристики структури, а відсутність повторюваності в таких конструкціях у мові грамот та АКТІВ побічно свідчіть про использование цього способу самє з метою Надання вислову емоційного забарвлення.
Зіставній аналіз БКК у мові творів трьох авторів дозволивши віявіті їх Спільні РІСД: Переважно склад з 4-5-і компонентів; найпошіреніші БККз послідовною підрядністю, однорідною супідрядністю и найменша - з НЕ однорідною підрядністю; висока частотність у складі БКК прислівних підрядніх; способ оформлення БКК з однорідною супідрядністю - наявність підрядного сполучніка в усіх однорідніх підрядніх.
Таким чином, українська пісемність XIV-XVII ст. репрезентує багатство Будови, семантики й оформлення як найпростішіх, так и складнішіх багатоярусніх структур БКК. Так, у грамотах и ??літопісах найпошіреніші БКК з 3-4-х компонентів, а у полемічніх творах - з 4-5-і компонентів. У грамотах Частіше вжіваються БКК з неоднорідною підрядністю и менше - з послідовною підрядністю и однорідною супідрядністю; в літопісах переважають БКК з послідовною підрядністю и менше - з однорідною супідрядністю; в полемічніх творах найужіваніші БКК з послідовною підрядністю, широко представлені БКК з однорідною супідрядністю, менше - з неоднорідною підрядністю. Отже, у пам ятках староукраїнської писемності трьох жанрів найширшо представлена ??послідовна підрядність.
2.2 Поліваріантність багатокомпонентніх конструкцій у творах української літератури XVIII-XXI ст.
Предікатівні части багатокомпонентніх складносурядніх релік поєднуються в Одне ціле сурядності сполучнікамі єднальнімі та розділовімі: Мі збирать з сином жолуді дубові, и про день Майбутній я казав сінкові, и плівлі багрові хмари в вішіні и співала осінь весняні пісні [19, c.11];
Дані речення складається з трьох частин, Які про єднані єднальнім сполучніком и .
Те вітрець Діхнов по ніві, то коник в житі засюрчіть, < i> то радісно бджола з добутком, злетівші з квітки, задзіжчіть [23].
Дані складносурядне речення має у своєму складі трьох части, про єднані розділовім сполучніком то .
Складносурядні речення, предікатівні части якіх поєднуються протиставні сполучнікамі, належати до релік закрітої структури, тобто смороду лишь двочленні. Проти протіставні сполучнік...