ься. Цей прискорюваний процес наростання різноманітних спадкових змін забезпечував ефективний відбір в різних напрямках.
Не заперечуючи істотного впливу на індивідуальний розвиток і еволюцію домашніх тварин природних умов, слід особливо підкреслити роль людської праці в справі виведення численних порід домашніх тварин за допомогою штучного відбору і створення умов, що забезпечують розвиток організму в потрібному напрямку. Людська праця, цілеспрямований відбір і обгрунтований підбір тварин в конкретних умовах існування з'явилися вирішальним чинником у створенні порід домашніх тварин.
Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин, т. е. соціально-економічні умови, визначає в кінцевому підсумку шляху еволюції домашніх тварин. [6,12,13,18,21,22]
5. Характерні ознаки доместикації тварин
Ступінь доместикації різних видів тварин може бути різною залежно від потреб людини. У процесі доместикації, під впливом нових умов середовища і штучного відбору у тварин з'явилися ознаки, що відрізняють їх від диких родичів, причому тим більше значні, чим більше праці і часу витрачав людина на отримання тварин з необхідними йому властивостями. Разом з тим, як пише Доріан К. Фуллер з Інституту археології Університетського коледжу, Лондон (UCL), все одомашнені тварини мають певні характерні ознаки (хоча і не обов'язково, щоб всі домашні тварини мали всі з нижчеперелічених ознак одночасно) raquo ;.
До характерних ознак доместикації тварин відносяться:
зміна у розмірі: вкорочення кінцівок, у великих тварин - зменшення розмірів тіла, у дрібних - можливе збільшення в розмірі і більш широка морфологічна варіативність різних частин тіла;
велика покірність, слухняність, тямущість, а також велика тривалість ювенільних характеристик у тварин, неотенія (еволюційний процес розвитку, в результаті якого дитячі форми поведінки зберігаються і в дорослому віці);
порушення дикого типу системи справно, втрата домінування самців, зниження статевого диморфізму;
зміна розподілу жиру, скорочення м'язової маси;
зміни в типі шерсті і вовняного або пір'яного покриву;
зміна забарвлення, ослаблення значення природного захисного забарвлення
Мабуть, першими кроками (нецілеспрямованими) з одомашнювання тварин, можна вважати вирощування самками якогось виду дитинчат інших видів (відомі випадки для деяких видів мавп). Ще не мають своїх власних дитинчат самки, не маючи можливості забрати дитинчат у інших самок, можуть забирати, наприклад, цуценят. Цуценята виростають з мавпячим стадом і допомагають відганяти чужинців (охорона).
6. Вивчення походження й еволюції сільськогосподарських тварин
До групи фізіологічних методів слід віднести вивчення біохімічних властивостей білків крові (реакцій преципітації, аглютинації і т.д.) порівнюваних тварин з метою встановлення їх філогенетичного споріднення. Для вивчення походження й еволюції сільськогосподарських тварин використовуються також археологічний і етнографічний методи. Матеріали, здобуті археологами, дали можливість встановити, які тварини малися на одомашненном стані у наших далеких предків, який спосіб життя вели ці предки і для яких цілей вони користувалися своїми домашніми тваринами.
Етнографи, які вивчають життя, побут, культуру сучасних народностей, виявили племена, у яких одомашнення диких тварин відбувалося порівняно недавно і тваринництво в даний час стоїть ще на дуже низькому ступені. Це дозволяє, хоча б у загальних рисах, судити і про те, як свого часу відбувалося одомашнення тварин у наших доісторичних предків.
Для вирішення питання про вогнища первісного приручення і одомашнення диких тварин використовуються матеріали зоогеографії та екології про географічне поширення і основних ареалах диких видів, родинних домашнім тваринам. Там, де не було і немає диких родичів домашніх тварин, там і не могло бути їх приручення і одомашнення. Визначення вогнищ одомашнення утруднюється, однак, тим, що стародавні (часів одомашнення) ареали часто не збігаються з ареалами сучасними і що багато чого з диких родичів, що жили в ті далекі часи, вимерли. У таких випадках вирішення завдання допомагають дані палеонтології та археології. [2,6,21]
зоогеографічними та екологічні дослідження дозволяють знаходити зв'язки вимерлих і нині живучих форм тварин з географічниминими ландшафтами (степи, ліси, гори і т. д.). При цьому легше вирішуються питання про походження і вогнищах одомашнення тварин малих ареалів і з вузькою пристосовуваністю (степоадаптівних; наприклад, буйволи, яки), ніж походження і вогнища одомашнення тварин обширних ареалів і здат...