адбавки, діленого на 100%:
100%, (1.26)
де - дохід від реалізації за рахунок торговельних надбавок,
- товарооборот по товарах, реалізованим з торговельною надбавкою, у роздрібних цінах без ПДВ,
- рівень торговельної надбавки в%,
- вартість сировини.
4. Загальна сума доходу від реалізації визначається підсумовуванням надбавок, націнок по всіх товарних групах:
. (1.27)
Рівень доходу від виробництва і реалізації буде дорівнює відношенню суми доходу від виробництва і реалізації до загального обсягу валового товарообігу в продажних цінах (тобто до вартості сировини і товарів за роздрібними цінами плюс сума націнок) [1, c. 265].
Розрахунково-аналітичний полягає в тому, що при розробці плану економічні явища і процеси (у нашому випадку - дохід від реалізації) вивчаються шляхом аналізу їх окремих частин. Аналіз дозволяє встановити залежність між показниками і намітити в плані зміни у відповідності з наявними ресурсами. Є найбільш простим методом серед інших [15, c.131]. Проте має деякі недоліки, оскільки не враховує зміни в структурі витрачається сировини і товарів. Незважаючи на це він може бути використаний для розрахунку одного з варіантів прогнозованого валового доходу.
Економіко-статистичні методи полягають у розробці проектів планів на основі звітів, статистики та іншої інформації, що характеризує реальний стан і зміна характеристики діяльності підприємства. Серед цих методів найбільш часто використовується метод ковзної середньої. Суть цього методу полягає у вирівнюванні динамічного ряду рівня доходу від реалізації і розповсюдженні виявленої тенденції на майбутні періоди [5, c. 223].
При цьому визначають вирівняні показники До як середнєарифметичну трьох найближчих один до одного періодів. Потім на їх основі знаходять середньорічний приріст рівня доходу від реалізації за формулою:
. (1.28)
Прогнозований рівень доходу від реалізації визначається за формулою:
(1.29)
Метод з використанням коефіцієнта еластичності передбачає розрахунок зміни показника (доходу від реалізації) в залежності від зміни фактора (товарообігу). Коефіцієнт еластичності розраховується як відношення темпу приросту показника до темпу приросту фактора [5, c. 225]:
. (1.30)
Економічний сенс коефіцієнта еластичності полягає в тому, що він показує процентну зміну показника при зміні фактора на 1%.
Економіко-статистичні методи передбачають розробку математичної моделі, яка передбачає побудову графіка динаміки доходу від реалізації, і вирішення її за допомогою ПЕОМ. Економіко-математична модель являє собою вираз істотного в досліджуваному процесі в математичній формі (у формі рівнянь, нерівностей, їх систем). Модель повинна виражати головне - закономірності і основні взаємозв'язки, вирішальні чинники та умови [1, c. 254].
Вибору моделі передує побудова графіка, що відображає динаміку валового доходу.
При плануванні валового доходу можна використовувати, наприклад, метод екстремумів. При цьому вирішується рівняння виду у=at + b.
Рівняння вирішується за допомогою такої системи:
=a + b, (1.31)=an + b.
У процесі планування жоден з розглянутих методів не застосовується в чистому вигляді [1, c. 255].
Плановані розрахунки доходу від реалізації, вироблені з використанням різних методів, вважаються надійними тоді, коли їх величина задовольняє вимогам беззбитковості роботи підприємства харчування, а також забезпечує отримання необхідної чистого прибутку для розвитку підприємства.
Для цього доцільно розрахувати ряд показників:
критичну величину доходу від реалізації (поріг рентабельності);
запас фінансової міцності.
Критична величина доходу від реалізації показує, при якому обсязі доходу від реалізації прибуток підприємства буде дорівнює нулю. Вона визначається за формулою [1, c. 255]:
, (1.32)
де, - постійні та змінні витрати підприємства відповідно,
- планована або фактична величина доходу від реалізації.
Запас фінансової міцності по підприємству харчування можна визначити наступним чином:
(1.33)
Чим вище запас фінансової міцності, тим ефективніше працює орган...