піСћ Б. Сачанка - «гдні ВугаВ», І. Шамякін - "злосного Зорка ", В. КарамазаСћ -" Краєм Белага шляху ", В. Казько - "Виратуй i памілуй нас, Чорней Бусел", А. Адамовіч - "Апакаліпсіс па графіку ", У. НякляеСћ -" Зона ".
пасли смерці РЋ. Караткевіча (1984) естафету гістаричнага Рамана працягваСћ Л. Дайнека з творамі аб беларускім сяреднявеччи - В«Меч князя Вячкі", В«Слід ваСћкалака "," Жалезния жалуди ". Уважлівим даследчикам и тонкім назіральнікам виявіСћ сябе РЋ. АрлоСћ творамі В«Дзень, калі Сћпала СтралВ» и В«Асветніца з роду РЋсяславаВ» (1989). Велізарную папулярнасць заваяваСћ твор. К. Тарасава В«Памяць пра легенди: білоруський даСћніни Галаси i абліччиВ» и інш. Важкі Сћклад у вяртанне забутих іменаСћ забрав Е. Ялугін палею дакументальнай аповесцю В«Без епітафіі аб лісВ» Ц. Гартнага. p> У теме Вялікай Айчиннай визначиліся тенденциі адиходу пекло павярхоСћних, плакатних персанажаСћ да раскрицця Складання характараСћ, адбітих у творах В. Бикава В«Кар'ерВ», В«СцюжаВ» І і. Новікава В«АчишченнеВ». Новим словами у літаратури канца 1980-х стала аповесць С. Алексіевіч В«Цинкавия хлопчикіВ», присвечаная ахвярам Вайни Сћ Афганістане. p> Беларуская паезія развівалася больш імкліва. Значная яе Частка насіла публіцистични характар. У ліку Лепша аСћтараСћ Н. Гілевіч, Які присвяціСћ нациянальна-культурнаму адрадженню палі кнігі паезі В«повязВ», В«Як древа кареньнем В»,В« Жита, сосни й валуни В». Зборнікі вершаСћ ви далі Р. Барадулін і В. Зуенак. У 1988 СапраСћднай падзеяй у літаратурним сусвеце зрабілася виданні асобнай кніжкай легендарнай у 1970-х рр.. ананімнай вершаванай паеми В«Сказ пра Лису Гару В». p> Мативамі адрадження прасякнута кніга паезii В«Міласернасць пла-xiВ» Р. Барадуліна. Патребам білоруського адрадження присвячалі палю творчасць маладия Пает А. Сис, С. СокалаСћ-Воюш, Л. РублеСћская, А. ПісьмянкоСћ, Л. Дранько-Майсюк, Г. Булик, А. Глобус, В. Шніп. Для театральних падмосткаСћ пісалі А. ДудараСћ, А. Асташонак, У. БутрамееСћ, М. АрехоСћскі, У. СаСћліч, С. КавалеСћ, I. Ciдарук и інш. p> У целим з пачаткам перабудови літаратурни працес Беларусі развіваСћся Сћ супяречлівих умів. З аднаго боці, паслабленне партийнага Сћціску над дзейнасцю САЮЗ пісьменнікаСћ и кожнага з яго членаСћ пасприяла з'яСћленню нових, пазбаСћлених кан'юнктури прац, а таксамо вяртанню забаронених и забутих пад годину сталіншчини твораСћ. Як крок наперад треба приняць з'яСћленне нових, нациянальна ариентаваних аповесцей, раманаСћ, п'єси присвечаних білоруський мінуСћшчине. Зх другог боці літаратурни працес характаризаваСћся Моцним уцягненнем яго СћдзельнікаСћ у палітичную барацьбу. У виніку адной з характерних асаблівасцяСћ літаратури канца 80-х гадоСћ ХХ ст. зрабілася яе публіцистичнасць. p> У пачатку перабудови Беларускі театр адчуСћ на сабе Сћздзеянне тих самих праблем, што и літаратура. Акрам таго, пагаршенне жиццевага СћзроСћню насельніцтва негатиСћна адбілася на театральнай аудиториі. Перавод усіх 17 театраСћ на самафінансаванне привеСћ да супяречлівих наступстваСћ. З аднаго боці, творчия калективи набилі реальную Свабоду творчасці: магчимасць самастойна фарміраваць репертуар, планаваць гастрольния паездкі, регуляваць кошт білетаСћ и памери заработнай плати и р. д. А з другог боці - яни трапілі Сћ речишча риначних адносін и билі вимушани деманстраваць тия п'єсою, якія давалі Найбільший прибитак. Так, амаль усьо Беларускія театри інший палового 1980-х паставілі далекія пекло високай маральнасці п'єсою В«Так-рагая Альона СяргееСћнаВ», В«І биСћ дзеньВ», В«Куриния галівВ». Найбільший гучно Поспех напаткаСћ п'єсою А. Галіна В«зоркі на ранішнім небі В». ПеСћни Сћклад у такогого кшталту драматургію Сћнес А. ДудараСћ, Які напісаСћ Чатир п'єсою з жицця маргіналаСћ. Характерна, што пастаСћления Русскім театрам імя М. Горкага булгакаСћскія В«Майстар и МаргаритаВ» и чехаСћскія В«На дніВ» и В«вки сястриВ» прайшлі зусім НЕ заСћважанимі.
Па заходи демакратизациі грамадскага жицця, аслаблення ідеалагічнага Сћціску, абудження цікавасці да беларускасці и р. д. Беларускі театр прицягваСћ гледачоСћ и сур'езнимі, високамастацкімі пастаноСћкамі як В«Памінальная малітваВ» Б. Ерина, В«Страсці па АСћдзеюВ» У. Бутрамеева, В«Дагарела свечачка да палічкі В», А. Петрашкевіча. p> Яшче Сћ 1982 у Магілеве режисер В. Маслюк спрабаваСћ інсцені-раваць В«ТутейшихВ» паводле п'єсою Я. Купали, альо толькі Сћ 1990 р. М. Пінігіну Сћдалося здзейсніць гетую В«крамольну пастаноСћкуВ».
У целим в іншої палового 1980-х рр.. беларускаму театру даводзілася виживаць. Високамастацкі репертуар з п'есамі В. Шукшина, А. Макаенка, В. Бикава и інших аСћтараСћ саступаСћ забаСћляльним пастаноСћкам. Спатребілася Сћмяшальніцтва дзяржави, каб разам з САЮЗ театральних дзеячаСћ аднавіць високае призначенне театра Сћ справе фарміравання високаразвітай чалавечай асобі.
Такія ж цяжкасці пераживаСћ Беларускі кінематограф.У ліку Лепша прац В«БеларусьфільмаВ» варта назваць кінасту...