Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Венеричні захворювання

Реферат Венеричні захворювання





о слизових оболонках: губах, мигдалинах, на шкірі лобка, стегон, мошонки , живота. Через 1-2 тижні після появи твердого шанкра починають збільшуватися найближчі до нього лімфатичні вузли.

Зникнення твердого шанкра говорить про те, що сифіліс перейшов у латентну стадію, під час якої в організмі йде бурхливе розмноження блідих трепонем. Вторинний період сифілісу настає зазвичай через 5-9 тижнів після появи твердого шанкра (первинної сифіломи) і триває без лікування 3-5 років. p align="justify"> Перебіг вторинного сифілісу хвилеподібне: період активних проявів змінюється прихованою формою сифілісу.

Для прихованого періоду характерна відсутність клінічних ознак сифілісу і тільки позитивні серологічні реакції крові свідчать про перебіг інфекційного процесу.

Клінічні ознаки третинного сифілісу можуть проявитися через багато років після тривалого безсимптомного перебігу хвороби з моменту інфікування сифілісом. Головною причиною, що впливає на формування третинного сифілісу, є відсутність або неповноцінне лікування хворих більш ранніми формами сифілісу. p align="justify"> Аналізи на сифіліс складаються з клінічних та лабораторних даних:

В· дослідженні на бліду трепонем;

В· дослідженні крові на РВ (реакцію Вассермана);

В· РІФ (реакцію імунної флюоресценції);

В· РИБТ (реакцію іммобілізації блідих трепонем).

Діагностика сифілісу первинного періоду проводиться шляхом дослідження відокремлюваного твердого шанкра, пунктату регіонарних лімфатичних вузлів.

У діагностиці сифілісу вторинного періоду досліджується матеріал папулезних, пустульозні елементів, ерозивних і гіпертрофічних папул шкіри і слизових оболонок.

Аналізи на сифіліс бактеріоскопічним методом (мікроскопічним) проводяться за допомогою виявлення блідої трепонеми в темнопольному мікроскопі.

До трепонемним методам діагностики сифілісу відносяться:

В· реакція Вассермана (RW);

В· реакція імунофлюоресценції (РІФ).

В· RW (Реакція Вассермана) має велике значення для підтвердження діагнозу сифілісу за наявності активних проявів хвороби, виявлення прихованого (латентного) сифілісу, ефективності проведеного лікування сифілісу. Також RW важлива для профілактики вродженого сифілісу.

Реакція Вассермана позитивна у 100% хворих на сифіліс вторинного періоду, при ранньому природженому сифілісі, у 70-80% хворих третинним сифілісом.

Трепонемні методом аналізів на сифіліс є також реакція імунофлюоресценції (РІФ). РИФ є самим високочутливим методом діагностики сифілісу і стає позитивною вже при первинному серонегативного сифілісі. p align="justify"> РИФ позитивна при вторинному сифілісі, природженому сифілісі в 100%, при третинному сифілісі - в 95-100%, при пізніх формах сифілісу (внутрішніх органів, сифілісу нервової системи) - у 97-100%.

Лікування сифілісу будується за встановленими у світі відповідним стандартам і проводиться тільки після встановлення діагнозу і підтвердження його лабораторними методами дослідження.

Лікування сифілісу вимагає від лікаря-венеролога обліку різних чинників, різних показників, ускладнюючих моментів. Це, багато в чому, визначає подальший вибір методу лікування сифілісу. p align="justify"> У лікуванні сифілісу використовуються специфічні антибактеріальні препарати декількох груп і поколінь і вони є основою терапії. При лікуванні сифілісу пацієнт також повинен строго дотримувати рекомендований режим (достатній сон, раціональне харчування, вітаміни, заборона алкоголю), тривалість інтервалів між курсами лікування, що значно підвищує ефективність лікування сифілісу. Істотне значення для успішного лікування сифілісу має крім проведеної терапії стан організму хворого, його реактивність, тому в процесі лікування необхідно підвищувати опірність до інфекції. Для цього призначаються препарати, що стимулюють захисні реакції організму. p align="justify"> Венеролог визначає в кожному випадку, залежно від стадії сифілісу, ускладнень, супутніх захворювань з боку інших органів і систем, алергічного фону, маси тіла, процентного співвідношення усмоктуваності і біодоступності лікарського засобу, необхідні дози медикаментів, додаткове застосування імуномодуляторів, ферментних, вітамінних препаратів, фізіотерапії.

Після закінчення лікування сифілісу обов&...


Назад | сторінка 13 з 17 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Інструкція з лікування і профілактики сифілісу
  • Реферат на тему: Загальна патологія та особливості сучасного перебігу сифілісу. Природжений ...
  • Реферат на тему: Диференціальна діагностика набутого сифілісу
  • Реферат на тему: Народні засоби лікування онкологічних захворювань (лікування раку) за допом ...
  • Реферат на тему: Асептична рана на передній черевній стінці в стадії регенерації після опера ...