ітей, покинутих своїми батьками напризволяще. Для виховання підкидьків і навчання їх різним мастерствам і ремеслам були засновані виховні будинки в Петербурзі та Москві. p> Під другу половину свого царювання государиня задумала широко поширити освіта і поза столицею, відкриваючи в губернських містах головні народні училища, а в повітових - малі. Перші з них були начебто теперішніх гімназій, а другі - начебто міських училищ. До кінця царювання імператриці Катерини було вже в Росії більше 300 училищ. p> Чи не менш плідно було заступництво російським письменникам, який чинила імператриця Катерина. При ній література наша дуже пожвавилася: з'явилися такі письменники, як Фонвізін і Державін. Сама імператриця не раз бралася за перо і складала комедії, де висміювалися недоліки сучасного їй суспільства. У тому ж дусі працював і Фонвізін, який написав комедію В«Наталка ПолтавкаВ». Взагалі російський театр, виник при Єлизаветі, за царювання Катерини отримав великий розвиток і зробився не тільки місцем для розваг, а й засобом виправлення моралі. Імператриця Катерина, нарешті, протегувала вивченню рідної російської історії. Вона сама багато нею займалася. p> Просвітницька діяльність самої імператриці, таких вельмож, як Бецький, Шувалов та інші, призвела до того, що тепер дворяни, та й багато людей з інших станів, прагнули самі до отримання освіти. Тепер не доводилося вже вдаватися до тим насильницьким заходам для насадження освіти, які застосовувалися при Петрові Великому. p> Освічена діяльність Великої государині залишила в пам'яті потомства не менший слід, ніж її великі завоювання, про які ще буде детальна мова. p> В«Пам'ять пишності двору твого і пишність свят твоїх, - писав згодом Бібіков, - з часом зникнуть, геройські подвиги хоробрих твоїх військ новими нашого століття перемогами затьмаряться: але справи благодійниці і законодавиці Росії зостануться в серцях з роду в рід незгладимими і твердіше відображеними, ніж би накреслені на величних пам'ятниках В». h2> Приєднання Білорусії, Волині, Поділлі і правобережної України
Турбота про благоустрій держави, про достатку і щастя народу була в очах імператриці Катерини главною з її царствених обов'язків. У молодості їй здавалося навіть, що гарними законами можна зовсім винищити всяке зло і неправду, нерозлучні з природою людини, створити В«блаженство всіх і кожногоВ». До цього великому справі і лежало найбільше її серце. p> Але становище Росії в Європі було тоді таке, що Катерині з перших же років свого царювання довелося також приділяти багато сил і багато уваги на гідний захист прав і вигод Росії і російського народу перед іноземними державами. Росія викликала вже до себе страх і заздрість, і навколо неї в'язалось ціла павутина спритних підступів, що мали на меті або підірвати могутність Росії, або використовувати російську силу на захист чужих потреб і вигод. Всяка помилку з боку російських державних людей загрожувала тяжкими наслідками, які, перш за все,...