ть окремих людей, що стоять у влади і визначають напрямок розвитку всього народу, підкріплена корисливими інтересами представників безперспективних напрямків економіки, обходилася народу занадто дорого.
Прикладом цьому може служити, зневажливе ставлення Наполеона до проекту першого пароплава, запропонованого Робертом Фултоном. У 1803 році винахідник продемонстрував у Парижі на Сені дослідний зразок - 20-метрове судно, приводилося в рух паровим двигуном і розвиваюче швидкість до 2,9 милі на годину. Але, не розглянувши ніяких очевидних вигод, Франція не виявила інтересу до цьому винаходу. Зате через 4 роки Фултон успішно побудував в Америці перший справжній пароплав, здатний долати значні відстані, а Франція, позбулася великих економічних вигод.
Або взяти, Наприклад, СРСР. У чому причина такого катастрофічного відставання Росії від США у сфері інформаційних технологій? Адже на найперших порах вітчизняні розробки в цій області нітрохи не поступалися західним аналогам (а в деяких аспектах навіть багато в чому перевершували їх)? Чи не в тому, що хтось В«розумнийВ» оголосив у свій час кібернетику - прародительку сучасної інформатики - В«Капіталістичної лженаукоюВ»? p> Та що далеко ходити? Російський академік Ж. І. Алфьоров - засновник нанотехнології в РФ - отримав за своє відкриття квантових точок і гетероструктур спочатку Нобелівську, а потім вже державну премію. Цей факт говорить сам за себе: до цих пір в нашій країні до наукових відкриттів не належать, на жаль, з належною повагою.
Історія повна таких прикладів, і ми знову закликаємо читача замислитися про відповідальність перед майбутніми поколіннями росіян. Сьогодні весь світ стоїть на порозі нанотехнологічної революції, де наша активність або ж пасивність в області нанотехнологій є вирішальними факторами, на багато років визначальними нашу подальше життя.
Це не просто слова, адже нанотехнологічний прорив обіцяє його піонерам не тільки матеріально-економічне, а й політичне та військове перевага. Так вже традиційно склалося, Життя таке, що більша частина всіх наукових відкриттів автоматично потрапляє на службу міністерства оборони і використовується у військових цілях - для виробництва зброї, засобів зв'язку тощо На жаль, відносини людей взагалі і міжнародні відносини зокрема сьогодні надзвичайно далекі від тієї утопічної картини загальної рівності і благоденства, про яку мріють романтики й ідеалісти, а більше відповідають формулі В«людина людині вовк В». Сумно, але правда: перебуваючи в залежності від постійно зростаючих потреб, прагнучи до збагачення за рахунок природних і територіальних ресурсів інших країн, кожна країна прагнути збільшити свій військовий потенціал якими доступними їй засобами, в тому числі і за рахунок удосконалення військової техніки.
Чому це відбувається протягом багатьох тисячоліть історії людства? Що змушує одних людей прагнути до підпорядкування собі інших? Відповіді на ці питання носять глибокий соціальний і пс...