єднати самі різні суспільні елементи в їх прагненні до свободи. p align="justify"> Юридичну силу Хартія 1215г. мала лише кілька місяців. В кінці серпня 1215г. римський папа, примирившийся з Іоанном, анулював Хартію папської буллою.
Іоанн Безземельний, поступившись перед збройної силою своїх підданих, згодом відмовився від Хартії. Знову почалася збройна боротьба, але смерть Іоанна (1216г.) завадила довести її до якого-небудь певного результату. Але Хартія вціліла. Його спадкоємець, малолітній Генріх III, поступаючись баронам, підтверджує Хартію. Такого роду підтвердження зробилися свого роду традицією (44 рази між 1327 і 1422гг.). p align="justify"> Складанню такого союзу сприяло зближення зазначених соціальних верств в економічному, а також - і це важлива особливість розвитку Англії - в правовому відношенні. Дрібні лицарі, городяни, вільне селянство, поряд з великими феодалами, юридично були вільними власниками землі - фригольдерами (free hold-вільне тримання). Фрі гольд був з формально-юридичної точки зору позбавлений ознак класової і навіть станової приналежності: він був універсальною формою юридичного визнання феодального землеволодіння.
Разом з тим, термін В«вільна людинаВ», узятий сам по собі, в умовах Англії 13в. мав дійсно широке зміст. Специфіка відносин фрі гольда сприяла тому, що і англійське загальне право, на відміну від континентального, було позбавлено станової визначеності. Всередині вільних, будь то феодал, вільний селянин чи городянин, воно формально вони не робило відмінностей, надаючи всім групам вільних, знову-таки формально, однаковий правовий статус. p align="justify"> Таким чином, крім легітимного способу взаємодії держави і суспільства через парламент, в Англії розроблений вельми цікавий механізм укладення своєрідних договорів з владою - хартій. Крім цього, застосовувалися також прямі військові заколоти як спосіб звернення уваги влади на потреби станів. br/>
3. ФОРМИ ПОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ В ІТАЛІЇ
.1 Політичний світогляд в епоху Відродження
Всяка культурна епоха, що представляє собою завершене ціле, проявляє себе не тільки в державному устрої, релігії, мистецтвах і науках, а й накладає друк на суспільне життя. Так, в Середні століття існували свої, мало різняться від держави до держави, придворні і дворянські звичаї, етикет, своє особливе громадянське суспільство. p align="justify"> Звичаї італійського Ренесансу загалом і в цілому представляють тут цілковитий контраст. Вже сама основа їх зовсім інша, бо у вищих сферах суспільного життя більше немає кастових відмінностей, але існує одне утворене стан в сучасному сенсі слова, стан, в якому походження значимо лише тоді, коли пов'язано з спадковим багатством, що дає можливість жити в неробстві. Це не слід розуміти як абсолютну істину, так як серед...