ал у вигляді гармонії всіх відносин, згідно П.И Новгородцеву, принципово недосяжний. Людство завжди стоїть перед вибором між громадською гармонією і свободою. Роблячи вибір на користь свободи, рівності і прав індивідів, самоцінною особистості, П.І. Новгородцев обгрунтовує ідею вільного соціального розвитку (без утопічної кінцевої мети, реалізація якої неминуче веде до насилля та втрату волі). p align="justify"> Важливу роль в концепції Новгородцева займають роздуми про демократію і правову державу. Для Новгородцева філософське вчення про демократію має головним своїм завданням аналіз того кризи, в якій демократія опинилася в XX столітті. p align="justify"> У XX столітті демократична ідея повинна приймати в розрахунок дуже складний пристрій і роздроблення суспільства. В«Демократичної ідеї однаково суперечить, - писав Новгородцев, - усяке класове панування, усяке протиставлення одних класів іншим, все одно, які б це класи не були, вищі або нижчі. p align="justify"> Демократія, зазначав Новгородцев, означає В«можливо, повну свободу особистості, волю її шукань, волю змагання думок і систем. Демократія - можливо повний і вільний прояв життєвих сил, жива гра цих сил, простір для різних можливостей, відкритість і широта для всяких проявів творчості В»Демократична ідея вимагає свободи для всіх без винятку і лише з тими обмеженнями, які випливають з умов спілкування. Свобода - підстава демократії. p align="justify"> У характеристиці демократії П. І. Новгородцева мають місце і критичні мотиви. В«Перші провісники демократичної ідеї з'єднували зі своєю проповіддю суто релігійне наснагу. Для них демократія була свого роду релігією В». Внаслідок цього демократична концепція набула форм політичного фетишизму. p align="justify"> Завдання сучасній політичній теорії полягає, по П. І. Новгородцева, в тому, щоб розвінчати фетишистский, догматичний образ демократії, показати, якими поверхневими і наївними часом бувають подання про демократичному суспільстві. Нове вчення про демократію має зняти з неї В«ореол чудесного, надприродногоВ», ввести її в ряд В«природних політичних явищ, в ряд інших політичних формВ» Теорія ця вказує на В«надзвичайну труднощі здійснення демократичної ідеї і на надзвичайну легкість її спотвореньВ». І сьогодні у вищій мірі актуально звучать слова П.И Новгородцева: В«Наївна й незріла політична думка звичайно вважає, що варто тільки повалити старий лад і проголосити свободу життя, загальне виборче право, установчу владу народу, і демократія здійснитися сама собоюВ». p align="justify"> Невірно було б розуміти П. І. Новгородцева так, ніби він, критикуючи недоліки та суперечності демократії, стає її противником. Філософ категорично розходиться з марксизмом в оцінці значення, можливостей, форм і перспектив демократії. p align="justify"> Про К. Марксі П.І. Новгородцев пише: «³н відкидав демократію в ім'я нового порядку, звільненого від коливань свободи і поставленого на грунт норм твердих і непохитних, зв'язків безумо...