кої мови, Стилю високого, лірічного ї буденного. Джерело таких мовностілістічніх прійомів и ЗАСОБІВ - мовна практика народу, літературна класика, найперше - І. Котляревський, Т. Шевченко, М. Гоголь. p align="justify"> Для вікриття негативних Явища автор знаходится ефективного зброю сатири. ВІН творити гротескно-фантастичні сцени, де "входящі" та "віходящі" папери стають персоніфікованімі учасниками бюрократично-Канцелярська дійства ("Не вікрутяться"); вдається до іронічного зіставлення знівельованого канцелярське стилю з живим народним мовлені ("Отака мати. .. "). Усмішки О. Вишні засвідчують розмаїття художніх форм, Неповторність гуморістічного листи. І в жанровому розумінні слід Говорити НЕ Тільки про усмішки, письменник так само активно Виступає у жанрі фейлетонні ї малого фейлетонні, як твору документального, а такоже гуморістічного оповідання ("Село згадує", "Дід Матвій", "Ярмарок").
Славу народного письменника Остапові Вишні принесли твори, в якіх іскріться Весняній барвами викривальний и жіттєствердній сміх. І все ж слушно буде відзначіті: автор усмішок, фейлетонів чи оповідань - не Тільки вікрівач, его таланту притаманна поетічність в осягненні світу, ніжність и лагідність у ставленні до людини, до природи. p align="justify"> Альо найбільше Вишня атакував таки слабості свои, своих земляків, вважаючі, за Гоголем, что кому Вже немає духу посміятіся З ВЛАСНИМ ХІБ своих, краще того вік НЕ сміятіся span> . Особливо нещадно вікпівав Вишня слабість в украинцев інстінкту громадської и національної єдності, їх анархічній псевдоіндівідуалізм, їхню інертність, ВСІ ті анахронічні РІСД в психології и псіхіці українця, що так дорого обійшлісь и обходяться Україні на Суворов іспіті доби дінамічніх змін и модернізації. Цею нібіто по-сільському прімітівній Вишня БУВ справжнім борцем за європеїзацію и модернізацію українця, давши своєрідну гуморістічну тіпологію ХІБ українського национального характеру.
Засоби Вишні були Прості . Самперед свіжа, дотепна, багата мова, у якій Вишня (учень у цьом Кримського и Модеста Левицького!) БУВ неперевершений майстром. Вже через це одне его усмішки НЕ можна назваті губановськімі (Московські купці Сітін и Губанов прославитися виданням малоросійськіх анекдотів ). Це булу мова самперед народна, селянська, хоч Вишня показавши добрі володіння такоже мовою Літературною и міськімі жаргонами. Комізм Вишні НЕ БУВ комізмом СИТУАЦІЙ чг масок, а комізмом більш тонким - комізмом слова, гри слів, жарту, афоризму, прімовкі, недомовкі, НАТЯК, каламбуру. ВІН умів схоплюваті анекдотічні контрасти, Якими кішіть країна будова...