номинативная функція, точніше - спеціалізована функція називання адресата -
апеллятивная. апеллятівно функція ширше, ніж номінативна функція, так як звернення - це не тільки називання, а й закликання адресата, оформлене звательной інтонацією.
Прояв у формі звернення особистого ставлення до адресата, пов'язаного з тією чи іншою областю знань мовця про свого співрозмовника, дає можливість говорити про наявність емоційно-оцінного характеру звернення, а, значить, і про його характеризує функції в мові.
Аналізуючи характеризує функцію обігу в мові, необхідно
розглядати лексико-семантичний аспект дослідження апеллятівов.
Звернення дозволяє адресату ідентифікувати себе як одержувача
мови, що виступає в тій чи іншій ролі, а також виконує характеризує функцію адресата. Це, безперечно, впливає на вибір форми і типу обігу.
Вибір звернень залежить також і від інших факторів, що дозволяють багатьом авторам виділити іншу значущу функцію обігу - етикетну чи соціально-регулятивну.
Оскільки в англійській мові відзначені соціально-регулятивні звернення тільки з висхідним статусним вектором, тобто, використовувані при спілкуванні з вищестоящим партнером (це відображено і в етимології ряду звернень: sir - senior, Mr. - master) , можна припустити, що семантична функції соціальної регуляції збігається з етикетної. Норми ввічливості проявляються у визнанні статусу співрозмовника і його піднесенні (Карасик 1992). Тому звернення, які отримали у різних авторів різну назву - етикетні та соціально-регулятивні - фактично, одна і та ж група звернень.
Звернення не тільки називає адресата мовлення, але і є індикатором міжособистісних відносин, позначаючи типове відносне положення адресанта і адресата відносно один одного і соціальної групи в цілому.
Тобто, звернення відображає рольові функції комунікантів, висловлюючи рівність чи нерівність суспільного становища учасників мовлення, співвідношення їх віку, статі, ступінь їх знайомства, що доводить залежність вибору звернення від сфери спілкування комунікантів: від підкреслено офіційної до фамильярной, інтимної.
При всьому різноманітті функцій, реалізованих зверненнями, впливає функції приділяється найменше уваги. Її виділяють не багато дослідників, незважаючи на те, що, будучи мовної одиницею, звернення має власну комунікативну мету і інтонаційну оформленість, що, безумовно, дає їй право надавати певний вплив. Наведемо кілька прикладів, де звернення, крім інших функцій, виконує і що впливає функцію.
Так, у фразі I am with you , friend (Shaw I. The Top of the Hill 2000: 180) мовець, використовуючи як звернення іменник friend, не порушує комунікативно-прагматичних норм даної ситуації спілкування, реалізує намір, що полягає в наданні певного впливу на свого співрозмовника - розташувати його до себе, заспокоїти, додати впевненості. У таких прикладах, як Ella, Angel Ella , I m never going to hurt you or be bad for you in any way; (Binchy M. Quentins 2003: 40) Shelly, Shelly, who are you tryin to turn on (Collins J. Hollywood Wives. 1984: 113) редуплікація...
