реб;
b.пріобретенія за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;. отримання спадщини;. передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;. конфіскації земельної ділянки.
Стаття 90. Права власників земельних ділянок
1. Власники земельних ділянок мають право:
a. продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
b.самостоятельно господарювати на землі;. власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;. використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти , а також інші корисні властивості землі;. на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;. споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
2. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Стаття 91. Обов'язки власників земельних ділянок
1. Власники земельних ділянок зобов'язані:
a. забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;
b.соблюдать вимоги законодавства про охорону навколишнього середовища;. своєчасно сплачувати земельний податок;. не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;. підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі;. своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;. дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;. зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
2. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок.
Глава 16. Право земельного сервітуту Стаття 98. Зміст права земельного сервітуту
1. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
. Встановлення земельного сервітуту не приводить до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, прав володіння, користування і розпорядження ним.
. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Стаття 99. Види права земельного сервітуту
Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:
a. право проходу та проїзду на велосипеді;
b.право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;. право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;. право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку...
