Річ у тому, что, знайомлячісь з літературнім СПАДЩИНА Цицерона, ми Можемо віявіті прінаймні трьох Різні ОЦІНКИ трьох Різні образи Цезаря, что змінюють одна одного впродовж порівняльного недовго годині.
Промови Юлія Цезаря були Виданих, альо НЕ зберегліся. Проти І в своих Записках ВІН показує, як людина, что говорити, Стислий и просто, может віражаті думки патетично.
Образи Цезаря, его офіцерів и солдат в Записках зліваються в один узагальненій образ римлянина - Завойовника Величезне світу: цементу Хоробрий, енергійний чоловік, спустошуючій и грабуючій чужий край. Хоча як воїн ВІН и здатно оцініті героїзм тихий, что захіщають свою свободу, на жителей захоплюваної країни ВІН дивуватися звісока, цінічно назіваючі їх ворогами, підбурює брата проти брата, нахабно стверджує, что ВІН їх звільняє, захіщає від загарбніків, Несе вищу культуру. Такий образ римлянам здавався Привабливий.
Для заспокоєння Громадської думки Цезар, прікріваючісь об'єктівізмом, что здається, по суті пише як бі Апологію своих завоювань в Галії, показуючі їх необходимость для захисту інтересів римського народу. ВІН віставляє собі гуманне, демократичним вождем, досвідченім полководцем, милостивим даже до ворогів. З тихий, что других дійшлі до нас, поза сумнівом справжніх его творів віділяються незавершені Записки про ГРОМАДЯНСЬКА войну (події 49-44 рр. до н. е.), напісані, також зі апологічною метою, - для продовження Собі власті проконсула. Цей літературний жанр не БУВ Новинам: его коріння идет в глиб епохи еллінізму, но у Цезаря его Записки відрізняються сюжетні закінченістю і обробка форми. Мова Цезаря діаметрально протилежних кольорістої мові Цицерона, ВІН простий и точно, Цезар Свідомо унікає ефектів.
Античні Історики літератури мало цінувалі Записки Цезаря; смороду бачили в них не Історію, а только материал для історії. Даже тонко розуміючій літературу ритор I ст. н. е. Квінтіліан Перш за все бачіть в Цезарі Виключно талановитого оратора, а не історика. У своих творах Цезар всі мови передает у виде непрямих, за вінятком крайніх Важлива, як мова Крітогната, и говорити про собі в третій особі, ЦІМ підкреслюючі нібіто свой об'єктівізм.
Завдяк правільності мови и простоті викладу Цезар вважається шкільнім автором, з него почінають все, что вівчають латинську мову. Неважко зрозуміті сенс думок Цезаря, проти очень нелегко Побачити красу его творів. Читач винен буті терплячім, чуйнім, уважности и Допитливий. Тільки тоді Записки НЕ здадуться Йому монотонно и наданих, только тоді ВІН Погода з Цицероном, что затверджував, что смороду прівабліві.
Цезар римський диктатор
ВИСНОВКИ
У даній курсовій работе ми розглянулі реформи Гая Юлія Цезаря и его Вплив на римську імперію. Юлій Цезар БУВ найбільших історічнім діячем, неординарні особою и зіграв Важлива роль в истории Стародавнього Риму. Цезареві удалось создать авторитарний режим, одягненій в республіканську Оболонков, и ВІН прагнув Додати Цьом режиму популярний характер, створюючі різнорідну соціальну базу. У цьом Полягає головний «феномен» Цезаря як політика.
Перебування при власти Гая Юлія Цезаря - це своєрідній рубіж между Римське республікою та Імперією. Заподій переходу від однієї форми державного влаштую до Іншої пролягав у тому, что: по-перше, розвиток рабовласництва и пріватної власності за прізвів до Посилення класового розшарування. Різка Різниця между станами суперечіла декларатівній рівності римських громадян, закладеній в Основі Республики. Збідніння мас громадян ставило під загрозою комплектування армії. Відтак політики-демократи (брати Грак, Сергій Катіліна та ін.) Почінають Вимагати земельних реформ. Юридично уся земля булу власністю народу и перебувала лишь у володінні ОКРЕМЕ осіб. Аристократів, бажаючих втрачати свои латіфундії, готові булі силою оружия зніщуваті демократов, ті, опіраючісь на бідноту, теж булі Готові поставити Рим на межу Громадянської Війни.
по-іншому, рімські республіканські ВСТАНОВИВ склалось як органи управління містом, полісом. После Надання має рацію римського ГРОМАДЯНСТВО населенню усієї Италии та Здійснення завоювань в Европе, азії, Афріці попередня система Втратили свою ефективність. Консул, претор чі трибун, избран на один рік, просто не встігав Войти в стан справ и Здійснювати Ефективне управління.
За-Третє, десятки завойованіх народів малі свои дінастії и родоплемінну верхівку. Для їх ефектівної ЕКСПЛУАТАЦІЇ Було б доцільно надаваті їхнім вождям має рацію римських громадян и даже місця у Сенаті, но Цьом противилися мешканці Риму и члени Сенату.
Жодній найавторітетнішій консул чі диктатор з его річним термінуванням посади и необхідністю оплачуваті усі свои Державні крокі з власної кишені вірі...