br />
Де S - площа салону автобуса - 20м 2; - висота салону автобуса - 2м; - коефіцієнт, рівний 30-40Вт/м 3 - беремо 40 - для салонів з сильним проникненням сонячного світла.=(20 * 2 * 40) + 0,1 + 1,3=1600 + 0,3 + 1,3=1601,4Вт
Зробивши розрахунки, отримуємо, що для підвищення вентиляції в салоні автобуса марки МАН LS - 200 необхідний кондиціонер потужністю 1,6 кВт, наприклад KSH - 11.
Малюнок - Універсальний кондиціонер для автобусів
) Розрахунок коефіцієнтів частоти тяжкості робітничо-виробничого травматизму.
Для проходження ТО ремонту автобусів на підприємстві МУПП «Саратовгорелектротранс» мається ремонтна база, на якій дані заходи проводяться різними робочими. У ході лагодження робочі піддаються виробничих травм. Середньооблікова кількість робітників на АТП в 2013 році склало 208 чоловік. Число випадків виробничого травматизму за цей рік дорівнює 8. Один з них не був пов'язаний з виробництвом. Втрати робочого часу з причин травматизму склали 35 робочих днів. Крім того, двоє потерпілих, які зазнали травм 26-го 28-го грудня, перебували на лікарняному в січні 2014 року. Визначимо коефіцієнти частоти тяжкості робітничо-виробничого травматизму.
Рішення:
Коефіцієнти частоти травматизму показує, скільки випадків травматизму за відповідний період доводитися на 1000 Середньооблікова працюючих на підприємстві. Це визначається за формулою:
K ч=n * 1000/M, (6.5)
де n- кількість випадків травматизму на підприємстві за 2013: 8 випадків
M- середньооблікова чисельність робітників на підприємстві за 2013 звітний рік: 208 осіб
K ч=(8-1) * 1000/208=33,6
Коефіцієнт тяжкості травматизму показує, скільки днів непрацездатності припадає в середньому на один випадок травматизму за відповідний період:
K m=D/n, (6.6)
де D - кількість днів непрацездатності у потерпілих: 35 днів.
K m=(35-6-4)/(8-1-2)=5
Зробивши розрахунки отримуємо, що K ч=33,6, а K m=5. Щоб зменшити дані коефіцієнти на АТП необхідно проводити профілактику травматизму, головним елементом якої є система інструктажів.
.2 Вибір безпечної швидкості руху автомобіля
При організації безпеки перевізного процесу важливу роль відіграє вибір безпечної швидкості руху автомобіля. При розрахунку виберемо найгірший варіант: умови недостатньої видимості (туман, снігопад, сутінки), мокре або слизьке покриття.
Для розрахунків приймемо такі вихідні дані:
Т 1 - час реакції водія при виборі швидкості руху за умовами видимості, 0.3 c;
T 2 - час запізнювання спрацьовування гальмівного приводу технічно справного автомобіля при екстреному гальмуванні, 0.1 c;
T 3 - час наростання уповільнення технічно справного автомобіля при екстреному гальмуванні, 0.1 c;
J з - усталене уповільнення технічно справного автомобіля при екстреному гальмуванні на горизонтальному асфальтобетоні покритому ожеледдю, 2.0 м/с2;
S вд - видимість дороги в напрямку руху в дальньому світлі фар автомобіля, 142,86 м;
Безпечна швидкість руху за умовами видимості елементів дороги визначається за наступною формулою:
V ав=3.6 * Jз * Т * (? (2 * Sвд/Jз * T 2) +1 ¬ - 1), (5.7)
Де Т - час необхідне на приведення автомобіля в даних дорожніх умовах у загальмований стан, що визначається за формулою:
=T 1 + T 2 + 0,5 * T 3 (5.8)
Т=0,3 +0,1 +0,5 * 0,1=0,45 с;
V ав=3.6 * і 2 * 0.45 * (? (2 * 142,86/2 * 0.45 2) + 1 ¬ - 1)=62 км/ч.
В умовах даних погодних дорожніх умов величина максимальної безпечної швидкості руху при дальності видимості дороги в дальньому світлі фар 142,86 метра визначається рівною не більше 62 км/ч.
.3 Визначення дальності видимості в світлі фар ближнього світла
Визначення всієї дальності видимості в світлі фар є одним з ключових аспектів забезпечення безпеки пасажирських перевезень. На малюнку 13 представлена ??схема визначення дальності видимості об'єктів водієм у світлі фар ближнього світла.
Малюнок 13 - Схема визначення видимості у світлі фар ближнього світла
Згідно з малюнком 13 з подоби прямокутних трикутників одержимо:
, (6.5)
З...