ансового року. Податкове повідомлення видається в грудні після закінчення фінансового року і всі заборгованості по податках мають бути виплачені не пізніше квітня. Іноземні компанії, зареєстровані в органах для цілей виплати страхових внесків до соціальних фондів, можуть їх сплачувати раз на рік (одним платежем) [13, с. 186].
Вагома роль у доходах бюджету різних рівнів належить прибуткового податку з громадян. Фізичні особи вважаються резидентами Швеції для цілей оподаткування, якщо вони присутні в країні більше 183 днів у році. Резиденти Швеції зобов'язані сплачувати національний і муніципальний прибутковий податок на їхній дохід, отриманий як у Швеції, так і за її межами, а нерезиденти - тільки з доходів, отриманих на території Швеції. Резиденти Швеції, які виїжджають за кордон на термін не менше 6 місяців, звільнені від сплати шведського прибуткового податку за умови, що фізична особа сплатило прибутковий податок в країні перебування.
Нерезиденти Швеції сплачують податки з доходів, отриманих зі шведських джерел, а також дохід від операцій з нерухомим майном, оплати наданих послуг, пенсій та деяких видів доходу на капітал. Заробітна плата, що включається до сукупного доходу, складається з усіх видів виплат, пенсій та натуральної оплати праці (оцінюваної за ринковою вартістю). Подружні пари оподатковуються окремо [13, с. 135].
Як було простежено і в США і країнах ЄС, податкова політика займає одне з ключових місць в сучасній економічній теорії. При цьому на перше місце виходить стимулююча функція податкової політики, значний соціальний та фіскальної функцій - адже зібрані податки раніше є головне джерело доходів державного бюджету та джерелом фінансування соціальних і господарських витрат уряду. До того ж, як показує світовий досвід, на початковому етапі проведення економічних реформ уряд відчуває потребу в значному обсязі фінансових ресурсів, а значить, змушена вдатися до посилення фіскальної функції. Проте довго фіскальна податкова політика реалізовуватися не може, оскільки вона буде стримувати економічний розвиток. І тут їй на зміну повинна прийти податкова політика, спрямована на стимулювання національного виробництва, що дасть передумови до поліпшення інвестиційного клімату та економічному зростанню. Податкові системи розвинених держав, крім фіскальної функції наповнення бюджету, успішно виконують функції регулювання економічного і соціального розвитку та зовнішньоекономічних зв'язків. Останньому сприяють митні збори, акцизи. ПДВ. Система податків є трьох- або дворівневою. При цьому загальнодержавні податки відіграють ведучу роль, а місцеві допоміжну роль, хоча їх значення і співвідношення в різних країнах дуже різна.
Висновок
Податки з'явилися з поділом суспільства на класи і виникненням державності, як внески громадян, необхідні для утримання публічної влади.
З розвитком держави змінюється податкова політика і весь механізм податкового регулювання, так сучасний етап розвитку держави характеризується зміною колишнього механізму управління економікою, заміною старих інструментів менеджменту новими. Вирішальну роль у вдосконаленні, як самої структури ринкових відносин, так і механізму їх регулювання відіграють податки.
Участь держави в регулюванні економіки при проведенні податкової політики здійснюється за допомогою наступних основних податкових інструментів: податкова ставка, податкова пільга, санкції і деякі інші. Держава використовує при цьому як прямі, так і непрямі методи використання податкових інструментів.
Характерним прикладом прямого впливу на процеси регулювання і стимулювання є повне або часткове звільнення від податків через використання податкових пільг. Повне звільнення від сплати окремих податків, використовується державами, як правило, для розвитку нових галузей економіки або сфер діяльності, для залучення інвестицій.
За допомогою податкових пільг у багатьох країнах заохочуються створення малих підприємств, залучення іноземного капіталу, науково-технічні розробки, що мають фундаментальне значення для подальшого розвитку економіки, екологічні проекти, стимулюється створення нових високотехнологічних виробництв, що сприяють випуску конкурентоспроможної продукції для світового ринку, однією з головних закономірностей цих країн є підвищення ролі податків на споживання.
Податкова політика будь-якої країни ефективна в тому випадку, якщо сформована на загальних методологічних підходах, що враховують платоспроможність населення, податкові пільги для стратегічних цілей економіки, рівномірний розподіл податків по суб'єктах господарство. Залежно від стану економіки, від цілей, які на даному етапі розвитку економіки держава вважає пріоритетними, використовуються різні методи здійснення податково...