вину (при шоку, колапсі, важкої крово?? Отеро), то користуються струминними внутрішньовенними вливаннями. Якщо лікарський препарат повинен надходити в кровоносне русло повільно, то застосовують крапельне введення.
Всі процедури проводилися за призначенням, виконувалися у визначений термін з дотриманням всіх правил асептики і антисептики. Самі пацієнти оцінювали якість проведених над ними лікувальних процедур на «відмінно».
Таким чином, підбиваючи підсумки ми можемо з упевненістю сказати про те, що роль медичної сестри в догляді за хворими в післяопераційному періоді в травматологічному відділенні є не тільки головною значущою, але і організуючою, а щодо деяких аспектів догляду ще й керуючої. На нашу думку нам вдалося навіть через таку просту методику, як спостереження довести значиму роль медичної сестри в організації процесу догляду. Той аналіз, який був нами проведений не є повним, але все ж, може бути достатнім, щоб зробити необхідний висновок. У даному дослідженні нам був важливим, збіг теоретичних і практичних даних.
Висновок
Актуальність і доцільність нашої роботи підтверджена безсумнівними фактами - розвиток травматології зробило крок далеко вперед і так само, як будь-яка інша хірургічна галузь продовжує стикатися з ускладненнями післяопераційному періоді [3]. Безсумнівну роль в одужанні пацієнтів має догляд за ними в післяопераційному періоді [1,2]. У теоретичній частині нашої роботи нам вдалося досить глибоко розкрити суть поняття «догляд за хворими» цей процес здійснюється всім медичним персоналом в післяопераційному періоді, але питання який стояв перед нами стосувався ролі медичної сестри в цьому процесі. А будь-який процес має певні кроки, якусь послідовність, а так само правила і принципи, а це означає, що процес потребує організації. Адже якщо цього не станеться, то будь-який процес або припиниться, або буде порушений і призведе до непередбачуваних результатів [8].
Гіпотеза про головній ролі медичної сестри в організації догляду була нами обрана як домінуюча, а надалі з успіхом доведена в практичній частині нашої роботи. Кожне з поставлених нами завдань була виконана з певною часткою успіху.
Перша задача- це збір теоретичних даних стосуються теми нашої роботи, була здійснена в найкоротші терміни, завдяки великій кількості інформаційних джерел.
Друга задача- це короткий образ основних понять з вивченої спеціальної літератури, в якому ми використовували метод теоретичного аналізу літературних джерел, після їх глибокого вивчення.
Нашої третій завданням було практичне підтвердження отриманих теоретичних знань, спочатку емпіричним методом спостереження, а потім методом порівняння між теоретичними даними і практичною діяльністю медичного персоналу в травматологічному та хірургічному відділеннях. Цей процес ми здійснили як в процесі знаходження у відділенні під час переддипломної практики, так і під час чергувань за власним бажанням у відділенні травматології.
Четверте завдання, яку ми змогли здійснити цілком успішно - це аналіз отриманих даних і формулювання висновків з розробкою рекомендацій у заключній частині нашої роботи.
Таким чином ми у своїй роботі визначили догляд, як соціально-трудовий процес, що включає всі елементи цієї процесуальності. У тому числі, протяжність в часі і в просторі, визначену медико-соціальну форму трудового дії. Догляд є компонентом сестринської справи, а - це, в свою чергу є соціально-трудовий процес, спрямований на медичне і компетентне виявлення проблем людини (пацієнта), пов'язаних з кваліфікованою допомогою і соціальною підтримкою загального стану здоров'я. Результати догляду в післяопераційному періоді, як соціально-трудового процесу визначаються здоров'ям пацієнта, якому виявляється медико-соціальна допомога та підтримка. Головний реалізатор цього соціально-трудового процесу - медична сестра.
сестринський процес під час догляду за післяопераційними хворими передбачає чітку схему дій, виконуваних медичною сестрою по відношенню до пацієнта з цілі попередження, полегшення, зменшення і зведення до мінімуму виниклих проблем. Він складається з п'яти послідовних етапів. Кожен етап процесу є суттєвою стадією в рішенні основної проблеми-лікування пацієнта і може реалізовуватися в тісній єдності.
На першому етапі відбувається обстеження пацієнта та збір інформації про стан здоров'я пацієнта для банку даних.
Другий етап сестринського процесу - аналіз отриманих у ході дослідження даних і встановлення проблем пацієнта. Ці проблеми діляться на існуючі та потенційні. Завдання сестринської діагностики - встановити все справжнє або можливі в майбутньому відхилення від комфортного, гармонійного с...