p>
де - нормативний термін експлуатації об'єкта.
Переваги: ​​прямолінійне накопичення амортизаційних відрахувань на основі прямолінійного знецінення основного капіталу.
Недоліки: завідомо фіксована незмінна величина амортизаційного періоду; недостатнє стимулюючий вплив на підвищення ефективності використання оборотного капіталу; можливість недоамортизації у зв'язку з недостатнім урахуванням впливу морального зносу; недостатній облік умов внутрисменного використання основних фондів.
Прискорений метод полягає в тому, що основна частка амортизаційних відрахувань припадає на перші роки служби основних фондів. У цьому випадку термін служби розраховується в умовних роках, тобто наводиться сума натуральних чисел від 1 до Т н . Використовується в галузях з високими темпами морального зносу.
Переваги: ​​більш повний облік морального зносу; зниження можливості переамортизація.
Недоліки: труднощі при калькулюванні собівартості.
Метод спадної вартості передбачає, що норма амортизації ( Н а ) по роках залишається незмінною, а вартість основного капіталу оцінюється за залишкової вартості ():
;,
де - норма амортизації, отн. од.
Середня норма амортизації в цілому по підприємству:
В
де - частка вартості i -го елемента основних фондів у їх загальній середньорічної вартості.
Кошти на амортизацію нараховуються постійно, а відновлення основних фондів здійснюється після закінчення терміну їх служби.
Стан основних фондів характеризується коефіцієнтами зносу і придатності.
Коефіцієнт зносу характеризує частку тієї частини вартості основних фондів, яка перенесена на продукт:
,
де - сума зносу;
Т - фактичний термін служби, років;
Коефіцієнт придатності характеризує незношених частину вартості основних фондів, тобто частку їх вартості, яка ще не перенесена на
продукт:
,
де - залишкова і повна вартість основних фондів.
Ці показники по суті відображають нормативний, а не фактичний знос; характеризують стан основних фондів на певну дату.
В
3.5 Показники використання основних фондів
Ступінь використання основних фондів характеризується такими показниками, як фондовіддача, фондомісткість і коефіцієнт ефективності основних фондів.
Фондовіддача - кількість продукції, одержуваної в одиницю часу в середньому на 1 руб. вартості виробничих основних фондів.
,
де Q - обсяг випуску продукції (валової, товарної, реалізованої), руб.;
- середньорічна вартість основних виробничих фондів, руб.
Фондовіддача характеризує використання основних фондів як матеріальних ресурсів виробництва. Рівень фондовіддачі залежить від числа змін роботи на добу і ...