ання, здатність встановлювати зв'язки між явищами фізичного і духовного світу, людьми, фактами, подіями; звичку бачити світ відбитий в творах друку та інших документах, запам'ятовувати й згадувати їх, мобільність - здатність швидко переключиться з однієї теми на іншу; прагнення бути В«у форміВ» - бути постійно поінформованим про важливі новини, про те, що сьогодні актуально; евристичний склад мислення, що допомагає встановлювати асоціативні зв'язки зовні далеких явищ, який підказує небанальні шляху пошуку в несподіваних ситуаціях.
Інформаційна культура залежить від ступеня усвідомлення власних інформаційних потреб. Тут же звернемо увагу на їх якісний стан, їх вплив на інформаційне поведінку та інформаційну діяльність. Малорозвинені і нерозвинені інформаційні потреби характеризуються слабкою мотивацією, нечіткістю у визначенні кордонів, спонтанністю і непостійністю, неможливістю їх ранжувати, а за значимістю через слабку співвідносними з життєвими і професійними цілями. p> Крім того, інформаційні потреби легко можна сплутати з звичкою споживати інформацію. Справа в тому, що одержувана ззовні інформацію не тільки логічно аналізується людиною, але емоційно оцінюється. Яскравість їм розмаїтість почуттів, супроводжуючих процес задоволення потреби в інформації, суб'єктивно переживається людиною, закарбовується його пам'яттю і штовхає до подальших пошуків інформації для того, щоб пережити відчуття ще і ще. Так народжується звичка до споживання інформації, що розглядається в фізіології як освіта в мозкових структурах стійких нервових зв'язків, що відрізняються готовністю до функціонування. p> Сьогодні ми живемо в середовищі, де масований наступ інформації перевищує можливості засвоєння її людиною. У зв'язку з цим велика частина інформації не сприймається, розглядається як фон і формує, відповідну звичку також шкідливою звичкою слід вважати орієнтацію на отримання виключно емоційного задоволення від інформації. Фахівці зауважують свого роду легкий наркотичний ефект від нескінченних телесеріалів, легенів бездумних, що відводять у світ ілюзій бестселерів, музичних кліпів. Закріплюючись, такі звички призводять до того, що в джерелі інформації бачать лише предмет, що викликає емоційне задоволення і блокуючий засвоєння дійсно серйозних і складних творів. Розглядаючи інформаційну культуру як напрямок, завданням якого є гармонізація особистості, що функціонує в світі інформації, слід спиратися на базове поняття потреб в інформації. Особистості необхідне усвідомлення своїх потреб спонукають її до пошуку та використання інформації. p> На жаль, багато особистості не можуть орієнтуватися в потоці інформації, що надходить, внаслідок чого отримують спотворену, що не перевірену фактами з декількох джерел. Для вирішення цієї проблеми необхідно проводити в бібліотеках уроки інформаційної культури, проводити заняття з фахівцями з підвищення їх інформаційної культури. Цю проблему можна вирішити використовуючи знання накопи...