усом прямо або побічно зацікавлені в отриманні інформації про діяльність підприємства.
Одні використовують вхідну і видають вихідну інформацію. Інші використовують вихідну, зовнішню інформацію і в той же час є джерелами вхідної інформації для апарату управління підприємства. p align="justify"> Угруповання користувачів інформацією може бути проведена на основі даних про аналіз ключових видів діяльності, ключових результатів, внеску в досягнення цілей, рішень, прийнятих менеджерами підприємства. Такий аналіз дозволяє розділити весь апарат управління за потребами в інформації. p align="justify"> Яка інформація необхідна?
Змістовна частина інформації, ступінь її деталізації і способів подання залежатиме від групи користувачів. Так, зовнішні користувачі орієнтуються на інформацію фінансового й статистичного обліків. Внутрішні користувачі поряд з даними цих видів обліку широко використовують інформацію управлінського, оперативно-технічного та поточного обліку. Крім того, склад інформації залежить від рівня посадової ієрархії і виду відповідальності. Наприклад, директору підприємства потрібні не тільки облікові дані, а результати синтетичного аналізу. br/>В
Рис. 3. Структура апарату управління та комунікацій
Склад інформації по групах користувачів можна отримати на основі аналізу даних організаційних комунікацій.
Існує кілька загальних помилкових припущень щодо необхідної інформації.
. Менеджери гостро потребують у великому обсязі суттєвої інформації. Якщо слідувати даному твердженням при створенні комунікаційних систем, то менеджеру доведеться зіткнутися з великою кількістю інформації, яка йому не завжди корисна. Для здійснення комунікацій йому потрібно буде фільтрувати весь потік інформації. Йому потрібно буде витрачати масу часу, відокремлюючи істотне від несуттєвого, і вишукувати суть в істотних документах. Надмірність інформації є серйозним бар'єром на шляху комунікацій. Такі перепони можна подолати регулюванням інформаційних потоків між різними рівнями управління.
. Менеджер потребує інформації, яку він хоче отримати. Щоб менеджер знав, в якій інформації він потребує, він повинен чітко уявляти собі кожен вид рішення, і у нього має бути адекватна його модель. Ці умови рідко бувають виконані. Передбачити можна лише програмовані рішення. Решта виникають спонтанно і час їх настання передбачити складно. Тому менеджер намагається компенсувати ймовірність настання рішення надмірністю інформації. При цьому спостерігається перевантаженість керівництва несвоєчасної інформацією.
Цей тип перешкоди можна компенсувати делегуванням повноважень за умов:
а) посилення довіри до підлеглих і передачі права діяти від імені керівництв...