е інтелігенції погіршується, свідчать дані шести етапів Всеросійського моніторингу, проведеного Інститутом соціології РАН. На пропозицію оцінити своє життя в порівнянні з тим, що було півроку тому, 73% респондентів з дипломами відповіли, що жити стало гірше (травень 2001 р.), в грудні 2001 р. життя за останні півроку погіршилася у 60% інтелігенції, в березні 2002 55% відзначили зниження свого життєвого рівня в порівнянні з груднем 2001 р. і в червні 2002 р. зниження свого матеріального становища відзначили ще 38% фахівців з вищою освітою (у порівнянні з березнем 2002 р.), в лютому 2003 р. на погіршення життя за останні півроку вказали 50% інтелігентів.
Таким чином, наведені вище дані свідчать про стабільну тенденцію погіршення життєвого рівня інтелігенції. Ця соціальна група фіксує погіршення свого становища в усіх сферах життєдіяльності, причому В«пікВ» погіршення доводиться на задоволення первинних потреб. Трохи краще йдуть справи з можливостями для додаткових заробітків, але в цілому оцінка інтелігенцією своїх власних життєвих перспектив досить плачевна. Всі шість етапів моніторингу підтвердили стабільність тенденції на погіршення життєвих перспектив для людей з вищою освітою. p align="justify"> Таким чином, соціологічні дослідження фіксують різке погіршення соціального самопочуття інтелігенції, а також її досить низькі оцінки як економічної, так і політичної ситуації в країні.
Висновок
Інтелігенція - соціальна група <# "justify"> Саме інтелігенція здійснює основні функції щодо забезпечення духовного виробництва, включаючи творче створення нових ідей, образів, норм, знань, які стають потім надбанням суспільства. Таке В«розподіл праціВ» одночасно означає і В«розподіл власностіВ». В силу своєї професіоналізації інтелігенція, підтримуючи духовне життя, здійснює свого роду духовну монополію на культурне надбання, хоча матеріальне втілення цього надбання здебільшого опиняється в руках владних або багатих. p align="justify"> Своєрідність російської інтелігенції як феномена національної російської культури, що не має буквальних аналогів серед В«інтелектуалівВ» Західної Європи, людей, що займаються по перевазі розумовою працею, представників В«середнього класуВ», В«білих комірцівВ» і т.д ., що є сьогодні загальновизнаним (як відомо, у всіх словниках світу слово В«інтелігенціяВ» у близькому нам сенсі вживається з позначкою: рос. - як специфічне утворення російської історії, національної суспільного життя). У цьому відношенні феномен російської інтелігенції збігається з національним менталітетом російської культури і опиняється в такій же мірі джерелом, причиною її становлення і розвитку, в якій і результатом, плодом історії культури Росії. Універсальність того сенсу, який містить в собі російська інтелігенція, пояснює різноманіття домагань на представництво інтелігенції в російському суспільстві з боку різних класів і станів: дворянство і духовенство, селянство (у тому чи...