шує тих, хто скористався його професійними послугами, на новосілля: В«А скличу я тих, на яких працюю: мерців православних <...> і на завтрашній же день. Милості просимо, мої благодійники, завтра ввечері у мене попировать; пригощу, ніж бог послав В». [21; 124-125] І Командор, і мерці, незважаючи на деяку екстравагантність ситуації, приймають запрошення. Прийшовши в будинок своєї вдови, статуя Командора відгукується наступним чином:
Я на поклик з'явився. [20; 409]
Мерці в повісті реагують так: В«Чи бачиш, Прохоров, - сказав бригадир від імені всієї чесної компанії, - всі ми піднялися на твоє запрошенняВ». [21; 127] Те, що в В«Кам'яному господаріВ» малюється серйозно і з довірою, в В«ГробовщикеВ» зображується сниженно і піддається відвертому пародіюванню. Таким чином, проаналізувавши твори Пушкіна, створені ним у 10-ті-20-ті роки XIX століття, можна помітити, що його думка про смерть коливалася між двома полюсами. Один з них становили уявлення, згідно з якими смерть остаточно перериває людське існування. Протилежний йому полюс базується на комплексі передчуттів і вірувань, що залишає людині можливість сподіватися на буття в тій чи іншій формі після смерті. Ці уявлення найчастіше тісно перепліталися в межах художнього простору одного тільки твори, створюючи закінчену модель універсуму. Зразком такого діалектичного підходу до осмислення теми смерті може служити В«Бенкет під час чумиВ». p align="justify"> За своїм відношенню до смерті, а, отже, і до всього іншого комплексу світоглядних проблем, герої п'єси умовно можуть бути розділені на дві групи. Першу групу, яку ми умовно назвемо групою хаосу, представляють такі персонажі: Молода людина, Луїза і група героїв, які виступають під загальною назвою бенкетуючі . Другу групу, умовно названу групою космосу, представляють Вальсингам, Мері і Священик.
Поняття космосу і хаосу, взяті нами для позначення протистоять один одному сторін, вказують основну домінанту їх ставлення до смерті. Володіє космічним свідомістю людина сприймає смерть як перехід до загробного формі життя, що свідчить про гармонійний устрій всесвіту, про що панує в ній порядку і т.д. Людина ж з хаотичною формою свідомості сприймає смерть як свідчення на користь відсутності якої-небудь гармонії і справедливості в існуванні всесвіту. Він сприймає її як зчеплення абсолютно випадкових фактів і обставин, не пов'язаних ніякими законами, що й формує в ньому релятивістську мораль і відповідний їй тип поведінки. p align="justify"> Існує група ознак, що дозволяє відокремити Вальсінгама від бенкетуючих. Для цього нам необхідно звернутися до п'єси Дж.Вільсона В«Місто чумиВ», епізод з якої був узятий Пушкіним в якості основи для В«Бенкету під час чумиВ». У творі англійського драматурга ми можемо відзначити цілий ряд фактів, що дозволяють говорити про протиставлення Вальсінгама і Молоду людину...