чних властивостей вовни еділбаевскіх овець.
За даними І.М. Попова серед еділбаевскіх овець Західного Казахстану особин з першим сортом вовни складають 21%, з II сортом - 70% і з III сортом - 9%. Еділбаевсюе вівці, завезені н Центральної Казахстан, відрізняються великим вмістом пухових волокон (64,2-79,8), а зміст остьових волокон коливається від 4,9 до 16,1%.
За даними М.Ф. Іванова (2) у еділбаевскіх овець в шерсті містилося за ваговим співвідношенням в межах 42-58% пуху, 24-45% ості та 21-51% мертвого волоса - 24,3% мертвого волоса і ості, 49,1% пуху і 26 , 8% перехідного волоса. З даних М.А. Ермекова і ТУ. Коптлеуова випливає те, що намітилися суттєві зрушення в бік поліпшення якості вовни у еділбаевскіх овець, завезених із Західного Казахстану на початку 70-х голів. Так, зміст пуху у них склало вже 57,4%, перехідного волоса - 24,3%, ості - 16,5%, а сухого і мертвого волоса різко скоротилося - до 1,8%.
Огляд літератури по настригу вовни еділбаевскіх овець свідчить, що він знаходиться на рівні показників 1930-х років. Якщо настриг митої вовни еділбаевскіх овець, що належать колгоспам Фурмановского госплемрассадников (8), знаходився в межах 1,2-1,4 кг, то за даними М.А. Ермекова і А.В. Голоднова цей показник коливається в племзаводі «Брлікскій» у маток в середньому 2,6-2,9 кг, баранів - 3,6-3,9 кг, в племхозах «Суюндукскій» відповідно 2,61-2,87 і 3,2-3,5 кг.
В умовах племзаводу «Ерлікскій» основний племінної бази еділбаевскіх овець, слабо вивчені ріст і розвиток, м'ясна продуктивність і формування м ясності еділбаевскіх овець, не вивчені взагалі чуйність еділбаевскіх ягнят до поліпшених умов годівлі та утримання для прояву потенційної можливості продуктивності, а також якість вовни їх в розрізі окремих ліній.
Також вкрай недостатньо вивчені питання інтенсивного вирощування і відгодівлі чистопородних еділбаевскіх овець племзаводу, в селекційній групах маток.
Таким чином, інтереси подальшого розвитку м'ясо-сального вівчарства в республіці вимагають детального вивчення технології вирощування молодняка, формуванні мясности, продуктивних і племінних якості еділбаевскіх овець, які є улучшателем м'ясної продуктивності всього поголів'я курдючних овець в країні.
У племінному господарстві повинен вестися облік походження тварин та їх продуктивності. Всі вівці повинні мати свій індивідуальний номер. Для цього в період окоту всім ягнятам в добовому віці на правому вусі ставиться металева або пластмасова бирка з номером, що вказує рік народження, номер отари, в якій ягня народився, і його порядковий номер.
Всі ягнята записуються в журнал приплоду за існуючою формою. На строгому індивідуальному обліку повинні бути матки еліта і першого класу.
Жива маса дорослих і 1,5 - річних овець в основному визначається після осінньої нажіровкі перед злучкою шляхом індивідуального зважування вранці до годування і водопою, ягнят - при народженні і при відлученні їх від маток.
Настриг вовни визначається шляхом зважування рун в процесі стрижки овець.
Бонитировка овець казахської курдючною грубошерстной породи проводиться з попередньою оцінкою якості і настригу весняної вовни, а остаточна - восени після нагулу з урахуванням живої маси, якості і загального настрига весняної...