ізних форм, загальна сукупність яких може бути розділена на три напрями :) кооперація промислових підприємств однієї або кількох суміжних галузей;) кооперація промислових підприємств з науковими та дослідницькими організаціями;) кооперація промислових підприємств з елементами регіональної інноваційної інфраструктури.
Кооперація промислових підприємств однієї або декількох суміжних галузей може здійснюватися в рамках вертикально або горизонтально інтегрованих господарських систем. Основними різновидами вертикально інтегрованих систем, що беруть участь у здійсненні інноваційної діяльності, є фінансово-промислові групи і холдинги. Оскільки такі системи включають в себе підприємства, пов'язані в єдині технологічні ланцюжки, то основна їх роль в інноваційних процесах полягає у активізації міжгалузевої дифузії інновацій. Спільна ж реалізація підприємствами таких систем будь-яких спільних інноваційних проектів є досить рідкісною, оскільки науково-технічний потенціал подібних підприємств насамперед орієнтований на підтримку ефективності їх власної роботи в рамках загальної технологічного ланцюжка.
Горизонтальна кооперація одно- або різногалузевих підприємств є найбільш поширеною формою реалізації великомасштабних інноваційних проектів, які потребують значних інвестиційних вкладень і широких ринків збуту, необхідних для прискорення окупності розробок. Така кооперація передбачає об'єднання взаємодіючих підприємств вразлічних роду стратегічні альянси, основними різновидами яких є різного роду асоціації та консорціуми. Основна ідея формування стратегічних альянсів у сфері інноваційної діяльності полягає в тому, щоб спільними зусиллями всіх учасників організувати виконання найбільш ризикованих початкових стадій інноваційної розробки (зазвичай - фундаментальних досліджень), а потім розподілити отримані результати між усіма партнерами для подальшого самостійного їх освоєння. Т.ч., якщо на початкових стадіях розробки кооперуються підприємства працюють спільно один з одним, об'єднуючи свій науково-дослідний потенціал, то на пізніх її стадіях між учасниками альянсу починається гостра конкуренція, яка сприяє швидкому виведенню на ринок найбільш перспективних зразків нової продукції.
Одним з напрямків підвищення конкурентоспроможності продукції ВАТ МАЗ на зовнішньому ринку є створення виробничо-технологічного альянсу з одним зі світових гігантів машинобудівної галузі.
Виробничо-технологічні альянси полягають в одній з наступних трьох форм: ліцензійну угоду, організація спільних підприємств, участь у капіталі шляхом придбання меншої частки. І якщо для таких країн, як Австралія, Республіка Білорусь, В'єтнам, Китай, Індія, Мексика, Росія, Україна, альянси використовуються в основному в якості інструменту розвитку національної автомобільної промисловості, то виробничо-технологічні альянси за участю підприємств з Центральної та Східної Європи можна розглядати, скоріше, як проміжну форму повної межфирменной інтеграції. Досить згадати, що альянси між німецькою фірмою МАН та польської Стар raquo ;, італійської Івеко і сербської Застава raquo ;, французької Рено і чеської Кароса raquo ;, корейської Деу і чеської Авіа зрештою завершилися приєднанням східно-європейських автомобільних фірм до своїм закордонним партнерам.
Найбільш перспективним напрямком межфирменной кооперації для ВАТ МАЗ є створення альянсу з російським ВАТ КамАЗ .
Керівництво ВАТ КамАЗ вело переговори з представниками ВАТ МАЗ ще в 2007 році, але вони ні до чого не привели. І тільки в 2011 році справа зрушила з мертвої точки. Пропозиція росіян було більше схоже ультиматум - державна корпорація Ростехнології бралася стати стовідсотковим власником білоруського автогіганта. Пропозиція білоруська сторона прийняла до розгляду і внесла в нього свої корективи. Перший заступник прем'єр-міністра Володимир Семашко повідомив, що країна прийняла пропозицію російської компанії Ростехнології і погодилася на створення російсько-білоруської холдингової компанії Росбелавто raquo ;, яка об'єднає активи МАЗу і КаМАЗа. Але при цьому, за словами Володимира Семашка, уряд не має наміру розлучатися більш ніж з 49-ти відсотками свого підприємства.
Пізніше генеральний директор ВАТ МАЗ Олександр Боровський додав, що підприємство розглядає можливості співпраці з російськими КАМАЗом і ГАЗом, а також з Венесуелою. Керівник автогіганта зазначив, що заводу необхідно шукати стратегічного партнера, і переговори з КамАЗом - тому приклад. Але продавати акції ніхто не збирається. Боровський сказав: Ми ні в якому разі не хочемо віддавати в цьому холдингу свій контрольний пакет акцій. У холдинг будуть віддані частина заводів Белавтомаз raquo ;. За інформацією гендиректора, розглядається пропозиція російської сторони про включення в холдинг ярославського ВАТ Автодиз...