исококваліфікованих кадрів, і сьогодні залишаються загальновизнаним центром тяжіння професіоналів. За оцінками різних фахівців, за період з 1998 по 2004 рр.. Сполучені Штати заощадили на освіті та наукової діяльності не менше 15 млрд. доларів. На багатьох кафедрах точних і природничих наук у провідних університетах Сполучених Штатів працюють вихідці з країн колишнього СРСР, в тому числі академіки та члени-кореспонденти РАН. За наявними даними, тільки в 2002 з 100 найбільш відомих вітчизняних вчених у галузі природничих наук 50 - жили і працювали за кордоном. Серед емігрантів - такі видатні вчені, як академіки А.А. Абрикосів і Р.З. Сагдеев. Тисячі російських програмістів і інших фахівців у галузі інформаційних технологій та комп'ютерної техніки працюють в компаніях Силіконової долини, інших технологічних парках країни. На початку ХХІ ст. в США була навіть заснована Асоціація російськомовних фахівців у галузі програмного забезпечення та комп'ютерних технологій, яка налічує десятки тисяч членів. p> Слід особливо підкреслити, що офіційні цифри імміграції з України в США мало що говорять про реальні масштаби "відпливу умів". Так, за офіційними даними Служби імміграції та натуралізації США, в 2000 р. в країну на постійне місце проживання в'їхали 1,5 тис. фахівців з вищою освітою. Реальна ж цифра, якщо мати на увазі роботу за контрактом, вище на порядок. p> Інший яскравий приклад переважно позитивного впливу імміграції на економіку країни - Ізраїль, який проводить цілеспрямовану політику залучення в країну євреїв з всього світу. Багато в чому завдяки імміграції наукових і висококваліфікованих кадрів Ізраїль увійшов до числа найбільш розвинених в економічному і науково-технічному відношенні держав. Українська еміграція, а також еміграція з інших колишніх республік СРСР, зіграла в цьому виняткову роль. p> Які для країн-донорів наслідки еміграції взагалі та інтелектуальної зокрема? Позитивним моментом є фінансові перекази (трансферти) працівників-мігрантів своїм сім'ям, а також певні платежі до бюджетів своїх країн. За наявними даними, у ряді випадків такі перерахування досягають вельми помітних величин. Так, масштаби перекладаються доходів склали на початку ХХI століття для Пакистану - більше 3% ВВП, Бангладеш - 4%, Ямайки - понад 5%, Шрі-Ланки - 6,2%. На думку експертів, переклад, наприклад, до Єгипту доходів емігрантів у розмірі 2,8 млрд. дол стимулював створення додаткового ВВП на суму 6,8 млрд. дол, що склало 16% ВВП країни. p> У 2006 році офіційні грошові перекази в країни, що розвиваються становили близько 200 млрд. дол США, що значно перевищує обсяги міжнародної технічної допомоги цим країнам, обсяги портфельних інвестицій і майже дорівнює обсягам залученого капіталу у формі прямих інвестицій. Протягом 1970-2005 років обсяги надходження грошових переказів у світі (переважно з розвинених держав у країни, що розвиваються) зросли в 13 разів, тоді як кількість мігрантів - тільки в 2,3 рази. br/>
Таким чином, т...