тної організації цього середовища. Беручи до уваги теоретичні положення, що розкривають психологічні механізми феномену персоналізації середовища, розуміючи персоналізовану середу як найбільш істотну сферу формування і прояву суб'єктних почав людини як плацдарм його особистої автономності та враховуючи результати емпіричних досліджень в даній області, можна припустити, що створення просторової В«відкритостіВ» в конструюванні фізичного середовища навчального закладу саме в даному аспекті - один з найважливіших етапів у забезпеченні ефективності цілісного навчально-виховного процесу. p> Таким чином, звернення до проблеми організації просторово-предметного компонента, який є одним з параметрів життєвого середовища людини, під чому визначальний його психічний розвиток і функціонування, актуалізує необхідність дослідження способів оптимізації просторово-предметного компонента освітнього середовища.
2.2 Інноваційний підхід в організації просторово-предметного компонента середовища
У сучасних швидко змінюються економічних і соціальних умовах освіти належить важлива роль у формуванні інноваційного шляху розвитку економіки країни та регіонів. Світовий досвід показує, що інноваційна діяльність, яка характеризується як процес, спрямований на створення і розвиток нових технологій, є одним з вирішальних факторів соціально-економічних перетворень, подолання кризових явищ та стабілізації економіки.
Розвиток інноваційних технологій в Росії сприяє вирішенню стратегічної проблеми - створенню конкурентоспроможних продуктів для міжнародного ринку. Щоб збільшити кількість і якість продуктів виробництва високої технології, необхідно не тільки підвищити обсяг наукового проектного фінансування, а й зрозуміти потенціал тих структур, які можуть просунути розвиток інноваційної діяльності в умовах російського ринку.
В даний час викликає інтерес можливість використання інноваційного, випереджаючого розвитку системи освіти з метою формування інноваційної культури в суспільстві. Це дозволить підвищити роль освіти в розвитку інноваційної діяльності в суспільстві, створити ефективні механізми використання науково-технічного потенціалу у вирішенні соціальних і економічних завдань як на національному, так і на регіональному рівнях.
Інноваційна діяльність навчального закладу, заснована на знаннях, повинна розглядатися як головний механізм забезпечення якості підготовки фахівців. Новий, швидко мінливий ринок інтелектуальної праці обумовлює необхідність зміни системи освіти, вимагає розробки нового змісту освіти, нових технологій і методик навчання.
Інноваційно-орієнтований освіта - результат цілеспрямованого формування певних знань, умінь і методологічної культури, а також готовності фахівців до інноваційної діяльності в області розробки наукомістких об'єктів за рахунок відповідних технологій і методів навчання.
Інноваційний потенціал освітньої установи багато в чому визначається різнома...