нюватися, виходячи з реальних подій, що відбуваються у світовій і національній економіках. Успішне інноваційний розвиток в подібних умовах передбачає істотну державну підтримку і регулювання. Міжнародний та вітчизняний досвід показує, що воно найбільш ефективно здійснюється в добре сформованої інституційному середовищі і в рамках великих цільових програм, де роль і функції держави чітко регламентуються як по ресурсній, так і з організаційної складовим. У цій ситуації і приватний бізнес здатний активно підтримувати своєю участю реалізацію високоризикованих інноваційних проектів. p align="justify"> При цьому слід особливо підкреслити, що за зовні благополучними макроекономічними показниками докризового розвитку вітчизняної економіки в реальності часто ховалися упущені можливості її модернізації, переведення на траєкторію інноваційного зростання. Норма накопичення (відношення обсягу інвестицій до ВВП), що знизилася вдвічі на початку російських ринкових реформ 1990-х років, так і залишилася на вкрай низькому рівні - близько 20%. Тим часом країни, які здійснили успішну структурну перебудову своєї економіки, протягом тривалого часу демонстрували набагато більш високі темпи зростання інвестицій. У післявоєнній Європі норма накопичення аж до 1970-х років становила 25%, в Японії - 30%, Південній Кореї ще більше. У СРСР у період індустріалізації і в сучасному Китаї вона досягала в окремі роки 40%. p align="justify"> Інвестиційна підтримка науково-технічного прогресу особливо важлива в даний час, коли в Росії продовжується формування В«каркаса і несучих конструкційВ» національної інноваційної системи. Якісно новим напрямом державної політики в цій сфері виступають так звані інститути розвитку, що створюються спеціально для забезпечення довгострокових вкладень в пріоритетні наукомісткі сфери народного господарства. Подібні структури вже давно і успішно функціонують у багатьох передових країнах. У нашій країні до них, зокрема, можна віднести заснований в 2007 р. Банк розвитку, діяльність якого орієнтована на підвищення конкурентоспроможності російської економіки, її диверсифікацію, включаючи розвиток інфраструктури, інновацій та особливих економічних зон, а також організований в 2006 р. Інвестиційний фонд РФ, який реалізує особливо великі і значущі інфраструктурні та інноваційні програми на принципах приватно-державного партнерства. Для підвищення інтересу інвесторів до інноваційних проектів, у тому числі і в агро-продовольчій сфері, зростання прибутковості від венчурних інвестицій і просування на міжнародний ринок вітчизняної наукомісткої продукції в ці ж роки створена Російська венчурна компанія. Передбачається, що надалі з її участю буде сформована цілісна система галузевих і регіональних фондів і компаній, що стане своєрідним каталізатором стимулювання і підтримки нововведень в різних регіонах і галузях, включаючи АПК. Крім того, ще однією важливою формою реалізації національної інноваційної стратегії виступають державні корпорації, що діють...