. визначити критерії оцінки та рівні сформованості фонематичного аналізу;
. дати якісний і кількісний аналіз результатів дослідження.
Так як навчання грамоті передбачає формування фонематичного аналізу, ми підібрали завдання на дослідження даного вміння з методики логопедичного обстеження дітей дошкільного віку Т.Б. Філічева і Г.В. Чіркіна. p align="justify"> У першому завданні дітям пропонувалося назвати звук, який зустрічається у всіх запропонованих словах, наприклад: марка, лампа, будинок, Діма .
У другому вимагалося назвати слова із заданим звуком у реченні з трьох слів.
У третьому завданні випробувані повинні були відібрати предметні картинки, в назві яких входить заданий звук. Всього було запропоновано 5 наборів. Кожен набір містив картинки із зображеннями предметів, в назви яких входить заданий звук, і предметів, у назвах яких даний звук був відсутній. Зображення підбиралися з таким розрахунком, щоб цей звук знаходився в різних позиціях: на початку, в середині і в кінці слова. p align="justify"> У четвертому завдання було потрібно виділити ударний голосний на початку слова.
У п'ятому завданні випробувані повинні були виділити ударний голосний в кінці слова.
У шостому завданні дітям пропонувалося виділити початковий приголосний звук.
У сьомому завданні було потрібно виділити приголосний в кінці слова.
Для оцінки визначення рівня сформованості фонематичного аналізу ми використовували такі критерії оцінки виконання кожного завдання:
1. самостійність виконання завдання:
Г? завдання виконується самостійно - 3 бали;
Г? потребує незначної допомоги - 2 бали;
Г? потребує навчальної допомоги - 1 бал;
Г? завдання самостійно не виконується навіть після навчання - 0 балів.
2. активність:
Г? при виконанні завдання активний, зацікавлений у виконанні - 3 бали;
Г? активність дещо знижена - 2 бали;
Г? потребує стимуляції - 1 бал;
Г? потребує постійної стимуляції - 0 балів.
3. правильність:
Г? 3 бали - точне виконання завдання;