ліве Пастирське піклування апостола тією Церквою, яка Йому коштувала найбільш Трудів та зусіль. Як бат'ко, уловляє, картає, а й відповідає на запитання: про шлюб и неодруженіст', ідолопоклонство, порядок на Сходин, про Різні дарі Божі, Воскресіння мертвих ТОЩО. Усе це ВІН Розглядає з надпріродної точки бачення Християнсько засідок. Тім то его повчання гавкають Значення вказівкі для всіх християн. p align="justify"> После Першого послання апостола Віслав Тита, щоб ВІН особисто розглянув стійбище корінтян. Тієї повернувши и оповів Павлові про ті спасенні Наслідки, ті добро, что его принесло 1-е послання. Від нього дізнався про закид Деяк зарозуміліх юдеїв, Мовляв, ВІН - Павло незрівноваженій, амбітній, "апостол-самозванець". Це апостола спонукало напісаті 2-е послання в обороні свого діяння та науки. Цею факт, до речі, злусів апостола, проти власного настанови, віказуватіся своими чеснот-даруванняжі Божими. Тім ВІН оборонятися свой Апостольський авторитет перед зарозуміліх юдеїв. Зазначівші дещо про заплановану збірку для убогих єрусалілілян (8-9), ВІН далі обороняє свое покликання в апостоли. p align="justify"> Завдяк цьом маємо найбільш, особистий лист Павла ї довідуємося з нього про его характер, про різнородні почуття, Які Ворушило в его душі; як Казку Прат: "Павло не написавши Нічого більш зворушлівого, винного и спочутлівого , де б радість и смуток, побоювання и надія, виступали з такою силою ", як вісь у цьом лісті.
Галаті - мешканці північної Галатії, нащадки античних Галів, Які віеміґрувалі у III ст. до Хр. у Малу Азію й осіла в околицях между Кападокією та Понтом.
Павло, подорожувавші, зупинивсь БУВ между ними на довшій годину Із-за недуги (Ді. 13-16).
Ті Галаті, Що з таким запалом були увірувалі в Євангелію, Згідно, под натиском юдеїв, Схили до юдаїзму, думали бо, что для Спасіння конче зберігаті ї Приписами старого закону, святкувати суботи ТОЩО.
Павло, щоб напоуміті збаламученіх галатів, написавши цього Глибока Богословська листа, в якому, поперше, зганів їх за ті, что смороду наважіліся "нове вино вліваті в старі бурдюки", тоб Хотіли пережитки старого закону змішуваті з чистотою євангельської науки.
Увесь лист, за змістом, ділять на три окремі частин:
1. Апологетична - (1-2). Апостол захіщається від наклепів, доводячі, что ВІН такий самий апостол, як и ті дванадцять, Які бачили Христа; что ВІН прийнять свою Євангелію безпосередно від Христа, а не завчів у людей, І що юдеї, відводячі галатів від віри в Христа, позбавляють їх Спасіння.
. Догматична (3-4). Апостол Викладає свое вчення, что для виправдана конечна чинна віра у Христа, а зберігання законом, тоб Святкування су. бот, зайве, ба й шкідліве.
3. Моральна (5-6). Апостол попереджує вірніх, справляючі Помилка и скріпляючі їх у правдівій вірі. p align="justif...