ються насамперед у заголовках, короткий зміст, уривках тексту, а також «перших-других фразах від початку і від кінця статті, що містять, як правило, основні судження і висновки автора». Такі помітні фрази привертають уваги аудиторії: «Our soft spot for the serial killer of the Arctic (про білих ведмедів)». «Стерті або звичні метафори» частотних в основному тексті статей: «Teheran plays a double game». Що стосується порівняння в друкованих виданнях, то воно «зустрічається вкрай рідко, практично повністю перейшовши в розряд виразних засобів, характерних лише для художньої літератури». Метафора ж дійсно явл?? Ється «невід'ємною складовою арсеналу впливають засобів» мови газети. Вона надає можливість журналісту «висловити і донести до читача свою думку і ставлення до висвітлюваного питання в ненав'язливій і не дратівної формі, дозволяє творчо викласти інформацію» (15, с.84).
До мови сучасної публіцистики відносять газетну публіцистику, ораторики, есеїстику, тексти мемуарів, біографій, а також тексти радіокомментаріев. Публіцистичний стиль виконує дві основні функції: інформаційну та впливу, а також ряд додаткових: комунікативну, експресивну, естетичну. Серед жанрів, які відносяться до даного стилю, можна виділити інформаційні, аналітичні, сатиричні, художньо-публіцистичні та рекламні. Публіцистичні твори охоплюють широке коло тем, характеризуються многостільностью лексики. До основних мовними особливостями публіцистичного стилю можна віднести спеціальну термінологію, емоційно забарвлену лексику, неологізми, використання абстрактної і конкретної лексики, охоплення лексичних одиниць від наукових до розмовних. Публіцистичної мови властива прихована або відкрита оцінність, а також використання мовної гри, створення вертикального контексту за допомогою цитат і всепроникною іронії.
Проблема поділу англійської словникового складу є досить складною т.к. різні дослідники виділяють різнорідні критерії для побудови класифікацій. Однак, багато дослідників приходять до єдиного висновку про те, що всю лексику англійської мови можна розділити на: стилістично немаркованих, яку можна використовувати у всіх формах і ситуаціях спілкування і стилістично марковану («книжково-літературну» і «розмовну»), яка обмежена в своєму застосуванні. До стилістично немаркованої відноситься шар нейтральної лексики. Такі одиниці, як терміни, поетізми, архаїзми, неологізми, варваризми, іноземні слова відносяться до «книжково-літературної» лексиці. До складу «розмовної» лексики входять сленгізми, жаргонізми, діалектизми, професіоналізми, вульгаризми.
Мова газетно-журнальних видань у словниковому складі своїх публікацій має ряд характерних рис. До них можна віднести великий відсоток власних імен: топонімів, антропонімів, назв установ та організацій, числівників, а також абстрактних слів і оцінної і експресивної лексики. Крім того, для газетно-журнальних публікацій характерна велика кількість дат і скорочень, газетних штампів, неологізмів. Лексика газет і журналів насичена з одного боку термінами, а з іншого - загальновживаними лексичними одиницями. «Заголовний жаргон», синонімічні повтори, слова нестійкого типу, вживання ідіоматічних з'єднань, культуроспеціфічная лексика, а також такі лексичні прийоми, як метафора і порівняння є характерними рисами мови газетно-журнальних видань. Ці мовні засоби сприяють реалізації інформаційної та впливає функції газети і досягненню головної мети,...
