Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Процес отримання і область застосування базальтового волокна

Реферат Процес отримання і область застосування базальтового волокна





ючих навантажень і вібрації, є їх недоліком для використання в якості ущільнень.

Складена на основі отриманого лекційного матеріалу лекція з дисципліни «Технології конструкційних матеріалів» на тему «Технологічний процес одержання базальтового волокна» може придатися кожному викладачеві, а також полегшити його працю. А студентам легко засвоїти даний матеріал. Поставлені цілі і завдання роботи виконані.



Список використаних джерел


Практичний посібник з загальної геології//під ред. проф. Н.В Куренівський.- М., «Академія», 2007

Аблесимов Н.Є., Земцов А.Н. Релаксаційні ефекти в нерівноважних конденсованих системах. Базальти: від виверження до волокна. Москва, Ітігая ДВО РАН, 2010. 400 с.

Основи виробництва Базальтових волокон і виробів Д. Д. Джігіріс, М. Ф. Махова. М .: Теплоенергетик, 2002. - 416 с. ТОВ ??laquo; Кам'яний вік

Армуючі волокна і волокнисті полімерні композити Перепьолкін К.Е.380 с., 2009 р.

Методичні рекомендації для викладачів Вимоги до сучасного заняття. Структура занятія.Аналіззанятіяг. Кисловодськ 2011

Короткий геологічний словник//під ред. проф. Г. І. Немкова.- М., «Надра», 209.

Дослідження механічних властивостей безперервного базальтового волокна стосовно виробництву композитних матеріалів Міщенко Л.В. Москва +2010

А. Г. Демешкін, А. А. Шваб Відділ механіки деформівного твердого тіла, Інститут гідродинаміки ім. М. А. Лаврентьєва СО РАН, Новосибірськ Вестн. Сам.гос. техн. ун-ту. Сер. Фіз.-мат. науки, 2 011, випуск 3 (24), сторінки 185-188: //mi.mathnet/vsgtu939

lt; # justify gt; Додаток 1


Визначення модуля кислотності мінеральної вати (ГОСТ 17177-94).

Суть методу: полягає у визначенні кількості соляної (або оцтової) кислоти, витраченої на розчинення одиниці маси проби хв. вати і встановленні по каліброване графіком модулі кислотності

Проведення аналізу:

Пробу хв. Вати масою (5 + - 0,5) м поміщають випарювальну чашку.

Обпалюють в камерній електропечі при температурі (600+ - 10) С протягом 15-20 хв. Для видалення сполучного.

Потім охолоджують до темп. (22+ - 5) С.

Розтирають у фарфоровій втулці до проходження через сітку № 005

Порошок хв. Вати масою (0,5+ - 0,01) г. поміщають в стакан місткістю 100 мл

Заливають за допомогою піпетки 20 мл розчину соляної кислоти (1и)

Перемішують електромагніт. Мішалкою протягом 20 мін.прі 50 С. При відсутності електромагніт. Мішалки допускається перемішувати в ручну шляхом збовтування до повного розчинення порошку

Після перемішування розчин фільтрують через фільтрувальний папір в сухий стакан.

мл фільтрату переносять за допомогою піпетки в конічну колбу місткістю 100 мл.

Титруют розчином їдкого натру (0,2 і) у присутності фенолфталлена до появи рожевого забарвлення і визначають об'єм розчину лугу V1, витрачений на титрування фільтрату.

У ін. колбу вливають 10 мл розчину соляної кислоти (1и). Титрують розчином лугу в присутності фенолфталеїну також до появи рожевого забарвлення і визначають об'єм розчину лугу V2, витрачений на титрування соляної кислоти.

Обробка результатів

Кількість соляної (або оцтової) кислоти Z в грам-еквівалентах, витрачений на розчинення 1г. проби обчислюють за формулою:

=2C (V1-V2)/m1000


де С - концентрація розчину лугу г-екв./л- обсяг 0,2 н розчину лугу, витрачений на титрування 1 н. розчину соляної (або оцтової) кислоти, мл; - обсяг 0,2 н. розчину лугу, витрачений на титрування фільтрату, мл; - маса проби, г.

Значення Z приймають як СР арифм. трьох визначень. Розкид у значеннях Z при паралельних визначеннях не повинен перевищувати + - 0,001

Мк хв. вати знаходять в координатах: модуль кислотності - кількість соляної або оцтової кислоти, витрачений на розчинення одиниці маси проби хв. вати.



Додаток 2


Визначення масової частки вільного формальдегіду

Масову частку вільного формальдегіду в смолах «АВАЛОН - 012» визначають за ГОСТ 16504, метод 1.

Проведення аналізу:

У склянку місткістю 150 мл. зважують близько 1г смоли з точністю до четвертого десяткового знака.

Наважку розчиняють у 60 мл дистильованої вод...


Назад | сторінка 16 з 18 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Виробництво соляної кислоти
  • Реферат на тему: Інгібітори секреції соляної кислоти і пепсиногену: H2 антигістамінні засоби
  • Реферат на тему: Вибір конструкційного матеріалу і способу захисту для виготовлення та збері ...
  • Реферат на тему: Витяг сірчаної кислоти з відпрацьованого травильного розчину
  • Реферат на тему: Визначення константи дисоціації оцтової кислоти