Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Злочини проти власності

Реферат Злочини проти власності





спортного засобу, особа, яка здійснює його охорону, а так само інші особи, перешкоджають угону. Важливо лише, щоб насильство було засобом заволодіння автомобілем або транспортним засобом, тобто знаходилося з ним у причинному зв'язку.


4. Знищення або пошкодження майна


Суспільна небезпека цієї групи посягань полягає в заподіянні значної шкоди відносинам власності, що гарантує громадянам, приватним, державним, громадським, муніципальним і іншим організаціям можливість використовувати за призначенням належне їм майно. Предметом злочинів, передбачених ст. 167, 168 КК, може бути більш широке коло майна, ніж при розкраданнях. Таким можуть бути будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Збиток може бути заподіяна посівам, врожаю, худобі та інших предметів посягання.

4.1. Умисне знищення або пошкодження майна

(ст. 167 КК)


Об'єктивні ознаки злочину виражаються у знищенні або пошкодженні чужого майна.

Знищення означає приведення майна в повну непридатність, виключає його використання за цільовим призначенням. У результаті воно перестає існувати або повністю втрачає цінність (наприклад, спалення речі, викидання вантажу в море, випуск газу або рідин із спеціальних ємкостей тощо). Пошкодження передбачає погіршення якості, цінності предметів. При цьому майно хоча і продовжує існувати, але завдані ушкодження ускладнюють його цільове використання.

Знищення або пошкодження чужого майна може мати Місце внаслідок додатка винним власних або використання сторонніх сил (стихійних, механічних, фізичних, хімічних і т.п.).

Обов'язковою об'єктивним ознакою складу злочину є заподіяння значної шкоди. При визначенні значної шкоди необхідно виходити не тільки з вартості знищеного або пошкодженого майна, але також враховувати матеріальне становище фізичних осіб, фінансове становище юридичних осіб, значимість майна для потерпілого та інші грунтовний-ства.

Для встановлення даного складу злочину необхідно з'ясування причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками.

Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 167, - особа, до-стігшее 16-річного віку. p> Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Винний усвідомлює, що знищує або пошкоджує чуже майно, передбачає заподіяння значної шкоди і бажає або свідомо допускає такого роду наслідки. Мотиви нищення або пошкодження чужого майна (Злість, помста, ревнощі тощо), а також мету на кваліфікацію не впливають. Разом з тим якщо при знищенні або пошкодженні майна винний переслідує мета порушення громадської безпеки, залякування населення або надання впливу на прийняття рішень органами влади або керується хуліганськими спонуканнями, вчинене має кваліфікуватися як тероризм (ст. 205 КК) або хуліганство (ст. 213 КК).

У ч. 2 ст. 167 КК до кваліфікованих видів злочину належить знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом або спричинило з необережності смерть людини або інші тяжкі наслідки.

Підпал - це нищення або пошкодження чужого майна з допомогою вогню, що переходить у пожежу. Знищення або пошкодження майна за допомогою вогню, не перехідного в пожежу (наприклад, спалення майна в печі або на вогнищі), не утворює розглядуваного кваліфікуючої ознаки, скоєне в таких випадках кваліфікується за ч. 1 ст. 167 КК. p> Під загальнонебезпечним способом знищення чи пошкодження майна мається на увазі, наприклад, затоплення, обвал, використання стихійних руйнівних сил, що не піддаються управлінню і створюють небезпеку для великої кількості людей. Разом з тим підпал майна далеко від населених пунктів, яких-небудь будов, що не створює небезпеки для людей, не може бути визнаний загальнонебезпечним.

Заподіяння смерті людині при умисному знищенні або пошкодженні майна припускає тільки необережну вину до цього наслідку. При навмисного вини по відношенню до смерті людини скоєне слід кваліфікувати за сукупністю умисного знищення або пошкодження чужого майна (ч. 2 ст. 167) та умисного вбивства (ст. 105 КК). p> До інших тяжких наслідків належать заподіяння шкоди здоров'ю громадян, знищення особливо цінного майна, призупинення роботи підприємства, установи або організації, невиконання договірних зобов'язань, що призвело до заподіяння великої майнової шкоди, настання громадського лиха, що позбавив людей даху над головою, палива, їжі, одягу.

Відповідальність за знищення і пошкодження чужого майна, передбачена ч. 2 ст. 167 КК, настає з 14-річного віку. br/>

4.2. Знищення або пошкодження майна з необережності

(ст. 168 КК)


Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження чужого майна з необережності обмежена випадками заподіяння майнового шкоди у великому розмірі. Питання про великому розмірі вирішується відповідно до приміткою 2 до ст. 158 КК, згідно з яким в...


Назад | сторінка 16 з 17 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Умисне знищення або пошкодження окремих предметів із застосуванням вогню
  • Реферат на тему: Поняття та ознаки розкрадання чужого майна
  • Реферат на тему: Поняття, ознаки та форми розкрадання чужого майна
  • Реферат на тему: Ведення бухгалтерського обліку джерел формування майна, виконання робіт з і ...
  • Реферат на тему: Викрадення чужого майна