сти наступні:
- темп зростання продуктивності праці;
- частка приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці;
- відносна економія живої праці.
Продуктивність праці - показник ефективності використання ресурсів праці, трудового фактора. Продуктивність праці вимірюється кількістю продукції в натуральному або грошовому вираженні, виробленим одним працівником за певний, фіксований час (година, день, місяць, рік)
Підвищення продуктивності праці - об'єктивний економічний закон розвитку людського суспільства. У процесі праці жива праця використовує результати минулої, упредметненої праці (предмети і засоби праці) для виробництва нових продуктів.
Показники продуктивності праці:
1. Вироблення :
, (5 ) p> де Ч - чисельність працівників,
Т - обсяг продукції,
Зт - витрати праці.
2. Трудомісткість :
або, (6)
Продуктивність праці - основний фактор зростання ефективності виробництва. Підвищення її означає зростання інтенсивності виробництва, тобто p> Темпи зростання продуктивності праці розраховуються за формулами:
, і (7)
де Wi - продуктивність праці в розрахунковому періоді, руб. Чол.; p> W Б - продуктивність праці в базовому періоді, руб. Чол.; p> Ч - кількість виробничого персоналу, чол.
Так, показник продуктивності праці на РУП В«МТЗВ» становить:
руб. чол. 2003
руб. чол. 2004
руб. чол. 2005 м.
Темп зростання продуктивності праці на підприємстві:
2004
2005
Таким чином, динаміка продуктивності праці на РУП В«МТЗВ» свідчить про підвищення даного показника, тобто з 43,674 у 2003 р., до 50,247 в 2004 р. і до 67,469 в 2005 р., а темп зростання продуктивності праці склав 115,05% і 134,27% в 2004 р. і в 2005 р. відповідно. h3> Відносна економія живої праці
Проблема економії живої праці взагалі, а на сучасному етапі розвитку нашої економіки в особливо, є надзвичайно важливою. Вирішувати її можливо лише на основі - неухильного підвищення продуктивності праці в результаті збільшення її фондоозброєності. Чим більше економія живої праці, тим вище його продуктивність. p> Показник економії живої праці дуже наочно показує, наскільки використані резерви зростання продуктивності праці. Адже найважливішим завданням планування праці є визначення мінімальної потреби в працівниках, необхідних для нормального ходу процесу виробництва і виконання виробничої програми.
Відносна економія живої праці Ет (чоловік), розраховується за формулою:
(8)
де J в - темпи зростання випуску продукції,%.
Розрахуємо темп зростання випуску продукції за:
2004р. по відношенню до 2003р.:
В
2005р. по відношенню до 2004р.
...