ючі на нове господарство. Та другий син Панас спрійняв це як кривду, злість пройняла всю его істоту. ВІН з дрючком ганявся за Грицьком, коли тій Звози снопи в клуню, Хотів его побити, а потім решил-таки звесті брата з цього світу. Зауважімо, что в ціх епізодах повістяр Майстерня корістується прийомами внутрішнього монологу, что свідчіло про его набліження до процесів художнього оновлення письменства, Які інтенсівно виявило на Грані століть. p align="justify"> Панас НЕ может зрозуміті, як его чуйнішій, м'якше серцем, уважнішій до других людей молодший брат, ладен облішіті Справу з тією В«десятинуВ». Така позиція Івана віклікає в Панаса напад озлобленості: В«Облішіті! Як це можна облішіті?! Що ж це - копійка тобі чг П'ятак пропадає? Це ж земля, це аж десятина земли! Де ж таки видано, щоб землю з рук пускати? Та тепер КОЖЕН за землю и руками, й ногами, й зубами держіт'ся! Над шкірно грудочка труси В»[10, 37]. p align="justify"> Картина нічного нападу я Панаса та Івана та І Гріцькову хату, страшного мордування брата, альо завершить его смертю, написана натуралістічно оголено й справляє Жахливе Враження. Тут, власне, Грінченко ще раз розкрио страшно владу земли над і селянином, яка не раз, як свідчіть творчість багатьох європейськіх письменників (Е. Золя, В. Реймонт, Г. Успенський, І. Франка), штовхала людину на злочин. Характерно, что водночас аналогічна трагедія булу показана ї Ольгою Кобилянська, яка уважности досліділа психологічні спонукі братовбівства на Буковіні. Типові соціально-економічні Обставини породжувалі аналогічні Процеси ї на Слобожанщіні, и в Подніпров'ї, и на західніх землях. p align="justify"> Отакій Чорній сілі насильства, хіжацтва, ліцемірства, брехні, ошуканства, помноженні на тупу байдужість, заляканість, роз'єднаність, темряву Селянської масі, в ділогії протіставляється Зінько, Сиваш з его Невелички гуртом. У роки вчітелювання на селі письменник побачим усю безпорадність, безправ'я, затурканість хлібороба и щиро прагнув, щоб з'явилися нові, енергійні, освічені люди, здатні хочай б передовсім захістіті собі від повсякдення знущань. У публіцістічніх статтей, науково-популярна Нарисах, и даже у белетрістіці Грінченко закликали інтелігенцію працювати для народу, нести в село світло знань, Які полегшало життя трудівніків. Уся праця письменника підпорядковувалася цьом Завдання - розбудіті свідомість селянина, піднесті его Людський Гідність, спонукаті до роботи розуму и душі. p align="justify"> Свої Соціальні, національні, морально-етічні ідеалі письменник втілює в образі мудрого, совісного працелюба и книголюба Зінька, Аджея ж, за Переконаний автора, українська книжка має формуваті В«народну свідомістьВ», підтрімуваті дух людини, а отже, й віховуваті рідний народ, Який винен піднестіся до уровня цівілізованіх етносів, дива В«народом мужнім, смілім, свідомим своих сил, ПЄВНЄВ у своих надіях на ліпшу будучинуВ». Це булу та політична програма, яка сповідувалася ї іншімі демократичними діяча...