практиці. На малюнку 7 представлена ​​спрощена блок-схема установки для іонної імплантації.
- джерело іонів; 2 - прискорювач іонів; 3 - мас-сепаратор; 4 - стігматор; 5 - система формування профілю пучка; 6 - система сканування променя; 7 - мішень-підкладка.
Малюнок 7 - Блок-схема установки для іонної імплантації
.1 Зменшення концентрації носіїв
У напівпровідниках будь-які вільні носії діють В«негативноВ» на показник заломлення, тобто вони, зменшують його значення в порівнянні з тим значенням, яке мав би повністю збіднений носіями напівпровідниковий матеріал. Таким чином, якщо якимось способом видалити носії з певної галузі підкладки, то в ній показник заломлення буде мати більше значення в порівнянні з навколишнім середовищем, і вона може діяти як хвилевід. p align="justify"> Хвилеводи на основі зменшення концентрації носіїв були отримані при опроміненні протонами як на основі GaAs, так і на основі GaP. У загальному випадку після опромінення матеріалу протонами з дозою, більшою 10 14 см -3 span> , оптичні втрати становлять понад 200 дБ/см. Однак після відпалу при температурах до 500 В° С втрати можна знизити до 3 дБ/см і менше. На малюнку 8 наводяться типові криві відпалу радіаційних дефектів, отримані для зразків з GaAs, імплантованих протонами з енергією 300 кеВ. після відпалу, проведеного з метою зменшення поглинання випромінювання на радіаційних дефектах.
В
заміщення = 6 Г— 10 18 носій/см 3 , доза = 2 Г— 10 15 протон/см 2 ;
заміщення = 2 Г— 10 13 носій/см 3 , доза = 3 Г— 10 14 протон/см 2 .
Рисунок 8 - Втрати в хвилеводах, виготовлених методом опромінення протонами.
Результати наведені в одиницях коефіцієнта ? експериментальних втрат, що визначається з формули