наченої категорії цивільних справ оскаржені в Судову колегію у цивільних справах Алтайського крайового суду 15 рішень, винесених суддями Залізничного районного суду м Барнаула, з яких:
- 10 рішень залишені без зміни;
- 4 рішення скасовано, справи направлені на новий розгляд до суду першої інстанції;
- 1 рішення скасовано в частині і прийнято нове рішення.
За 2013 розглянуто 75 цивільних справ за позовами фізичних осіб до Пенсійного фонду Російської Федерації. Із зазначеної категорії цивільних справ оскаржені в Судову колегію у цивільних справах Алтайського крайового суду 16 рішень, винесених суддями районного суду м Барнаула, з яких:
- 13 рішень залишені без зміни;
- 2 рішення змінені в частині;
- 1 рішення скасовано повністю та прийнято нове рішення.
В основу аналізу покладено відображення причин скасування або зміни рішень суду м Барнаула за 2012-2013 роки.
У силу ст. 330 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації (далі - ЦПК РФ) підставами для скасування або зміни рішення суду в апеляційному порядку є:
- неправильне визначення обставин, що мають значення для справи;
- недоведеність встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи;
- невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні суду, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи норм процесуального права.
Дані підстави повністю збігаються з підставами для скасування або зміни рішення суду в касаційному порядку, які були передбачені ст. 362 ЦПК РФ до введення апеляційної інстанції в 2012 році.
Стаття 5 Федерального закону №173-ФЗ «Про трудові пенсії в РФ» передбачає такі види трудових пенсій: трудова пенсія по старості, трудова пенсія по інвалідності та трудова пенсія з нагоди втрати годувальника.
Значне місце серед пенсійних спорів, при розгляді яких у суду виникають складнощі, займають спори громадян про призначення дострокової трудової пенсії по старості (Додаток Б).
Однією з найбільш гострих проблем, що виникають у судовій практиці при розгляді спорів громадян з пенсійних питань, є проблема невизначеності і складності багатьох правових норм, що призводить до неоднозначного їх розумінню.
Аналіз рішень районного суду м Барнаула, скасованих судовою колегією у цивільних справах Алтайського крайового суду показав, що причинами відмін і змін рішень суду вищестоящим судом є:
) неправильне визначення обставин, що мають значення для справи (№2-1202/12, 2-49/11, 2-435/11, 2-887/11);
) недоведеність встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи (2-2165/11);
) невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні суду, обставинам справи (2-2829/11);
) порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи норм процесуального права (2-1110/12, 2-1518/12).
З кожним роком зростає число розглянутих у суді цивільних справ, пов'язаних з відновленням порушених трудових прав працівників, у тому числі, оскарженням працівниками застосування в їх відношенні дисциплінарних стягнень. За 2012 р Залізничним районним судом м Барнаула було розглянуто понад 270 трудових спорів. За період з січня по вересень 2013 - 141 трудовий спір.
Правовою базою, що регулює питання накладення на працівника дисциплінарного стягнення є Трудовий кодекс Російської Федерації, а також законодавство, що регулює трудові відносини працівника в кожній сфері, локальні правові акти конкретного підприємства чи установи і трудовий договір, укладений з кожним працівником.
Відповідно до ст. 21 Трудового кодексу Російської Федерації працівник зобов'язаний сумлінно виконувати свої трудові обов'язки, покладені на нього трудовим договором, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку організації, дотримуватися дисципліни праці.
Згідно ст. 22 Трудового кодексу Російської Федерації роботодавець має право залучати працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності в порядку, встановленому цим кодексом, іншими федеральними законами.
Відповідно до ст. 189 Трудового кодексу Російської Федерації, дисципліна праці - обов'язкове для всіх працівників підпорядкування правилам поведінки, визначеним згідно з цим кодексом, іншими федеральними законами, колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, трудовим договором.