Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Розвиток уявлень про батька у батьків як фактор емоційного благополуччя дітей

Реферат Розвиток уявлень про батька у батьків як фактор емоційного благополуччя дітей





, що мають нормальний рівень тривожності. При цьому відсутні підлітки з явно підвищеним і дуже високим рівнем тривожності, що може свідчити про сприятливу дію занять на рівень тривожності підлітків у бік її зменшення.

Для визначення статистично значущих відмінностей між дітьми за рівнем тривожності до і після впливу ми використовували Т-критерій Вілкоксона (таблиця 2).


Таблиця 3 - Порівняльний аналіз вираженості шкал тривожності до і після впливу. У балах. Mean (Q1, Q3). M ± s.

Види тревожностіДо воздействіяПосле воздействіяДостоверность разлічійШкольная тревожность14,79 ± 4,429,71 ± 5,37р=0,033Самооценочная тревожность11,71 ± 5,5411,07 ± 5,78р=0,851Межлічностная тревожность13,21 ± 7,5811 , 57 ± 5,24р=0,950Магіческая тревожность10,64 ± 9,249,07 ± 8,59р=0,485Общая тревожность50,36 ± 19,6941,93 ± 19,86р=0,346

Статистично встановлено, що існують достовірні відмінності між підлітками до і після проведення занять за рівнем шкільної тривожності (р=0,033). Після проведення занять середні значення відповідали 9,71 ± 5,37, до проведення: 14,79 ± 4,42. По інших видах тривожності: міжособистісної, магічної, самооценочной і загальної тривожності видно, що середні показники зменшилися, але відмінності не значні. Отже, програма занять з батьками підлітків, на яких проводилося дослідження, вплинула на рівень їх шкільної тривожності, зменшивши її показники. З'явилася більша кількість підлітків, яким не властиво стан шкільної тривожності або у яких воно в нормі.

Таким чином, за результатами статистичного аналізу середніх значень отриманих емпіричних даних було встановлено, що до і після проведення занять існують достовірні відмінності (p? 0,05) за рівнем шкільної тривожності.

Розглянемо результати дослідження самооцінки емоційного стану підлітків за допомогою методики «Градусник» Н.П Фетіскіна до і після впливу на їх батьків.


Малюнок 9 - Рівень самооцінки емоційного стану підлітків до і після впливу на їхніх батьків


Як можна переконатися, після проведення занять з батьками у більше половини підлітків (64%) присутній дуже висока оцінка свого емоційного стану, і випробовувані оцінюють його як радісне, менше чверті (28%) підлітків оцінюють свій стан як високе і описують своє стан як світло-приємне, і одиниці (8%) піддослідних описують емоційний стан як спокійне.

У той час як до впливу у менше половини (42%) підлітків до впливу на їх батьків переважає невисока оцінка свого емоційного стану, менше половини випробовуваних (30%) оцінюють свій емоційний стан як високе і (28 %) підлітків як дуже висока. До проведення семінару-практикуму більше половини підлітків (72%) позначають свій емоційний стан як радісне, 14% підлітків описують стан як спокійне, і одиниці випробовуваних (7%) описують свій стан як незадовільний і решта 7% підлітків назвали свій стан світло-приємним.

Для визначення статистично значущих відмінностей за методикою «Градусник» у підлітків до і після впливу ми використовували Т-критерій Вілкоксона (таблиця 3).


Таблиця 4 - Порівняльний аналіз самооцінки емоційного стану до і після впливу на їх батьків. У балах. Mean, M ± s.

До воздействіяПосле воздействіяДостоверность разлічійСамооценка емоційного состоянія37,43 ± 0,9638,29 ± 0,61p? 0,05

Статистично достовірно встановлено (p? 0,05), що існують відмінності по самооцінці емоційного стану підлітків до і після впливу на їх батьків. Після проведення занять показники емоційності відповідали 38,29 ± 0,61 до проведення занять 37,43 ± 0,96.

Таким чином, за результатами статистичного аналізу середніх значень отриманих емпіричних даних було встановлено, що заняття з батьками вплинули на емоційний стан підлітків, яке визначається в даний момент часу. Існують достовірні відмінності (p? 0,05) по самооцінці емоційного стану до і після проведення занять.

Перейдемо до розгляду результатів дослідження емоційного і психофізичного стану, рівня стресостійкості за методикою М. Люшера після впливу. Дослідження емоційного і психофізіологічного стану, рівня стрессустойчівості підлітків в групі здійснювалося із застосуванням коефіцієнта конкордантности W-Кендалла. Середній груповий профіль за методикою М.Люшера в групі підлітків виглядає наступним чином: 12360457, 53420167.

Для аналізу групового профілю звернемося до інтерпретації бажаного і дійсного стану піддослідних і рівень стресу і тривоги (розглянемо позиції 1,2 і 7,8). Після впливу можна відзначити в дійсному стані прагнення підлітків до емоціям і активності, чуттєвість, сугестивність. Стрес у підлітків зв'язується з придушенням, або гальмуванням фізичних потреб, відхиленням перешкод і обмеженням, ігнорування...


Назад | сторінка 16 з 31 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Дослідження схильності до ризику у підлітків з різним рівнем тривожності
  • Реферат на тему: Рівень тривожності як фактор агресивної поведінки підлітків
  • Реферат на тему: Вплив занять туризмом на фізичний стан підлітків 13-14 років
  • Реферат на тему: Роль особистості педагога в розвитку шкільної тривожності у підлітків
  • Реферат на тему: Специфіка впорається поведінки у підлітків з різним рівнем тривожності