правлінні справами кооперативів. Працівники організацій та підприємств споживчої кооперації, дійсно зацікавлені в успішної діяльності споживчих товариств, не мають можливості визначати тактику і стратегію розвитку кооперативів, формувати органи управління. У цих умовах діяльність кооперативів підпорядкована інтересам тільки керівників товариств, що створює передумови для зловживань, помилок у управлінні господарською діяльністю та виборі пріоритетів її розвитку.
3. Рекомендації з розвитку споживчої кооперації
З метою поліпшення стану сільській торгівлі, задоволення потреб сільського населення, захисту їх прав, активізації розвитку споживчого ринку в республіці потрібно не тільки створення інших форм організації торговельних процесів на селі, але й більш активна участь органів місцевого самоврядування, координація дій всіх організацій, що відповідають за нормальне функціонування споживчого ринку, консолідація фінансових джерел з бюджетів різних рівнів і позабюджетних джерел, збільшення адресної підтримки держави, а також вдосконалення нормативно-законодавчої бази діяльності сільської торгівлі.
Основними цілями Програми є: зміцнення і розвиток споживчого ринку села; перерозподіл споживчого попиту; забезпечення постійного дотримання асортиментного переліку товарів першої необхідності в сільських магазинах; захист прав сільських споживачів (особливо у важкодоступних та віддалених населених пунктах); підтримка оптимального рівня цін на споживчі товари.
Для досягнення поставлених цілей необхідна консолідація зусиль всіх гілок влади в стабілізації діяльності споживчого ринку села, на вирішення яких спрямована реалізація наступних завдань: створення та вдосконалення механізмів державної підтримки сільського споживчого ринку (особливо у віддалених населених пунктах); врахування конкретних особливостей районів та населених пунктів; організація адресної державної підтримки господарюючих суб'єктів з бюджетних і позабюджетних джерел для вирішення гострих проблем торгівлі; розробка концепції та визначення шляхів розвитку сільської торгівлі, розвиток нових форм торгівлі для безперебійного постачання населення товарами першої необхідності, особливо жителів віддалених і важкодоступних сіл; створення високотехнологічних і ефективних підприємств у селі і дрібнооптових підприємств у великих населених пунктах для забезпечення сільських магазинів та ін
Сучасний стан споживчого ринку села республіки вимагає активізації розвитку інфраструктури сільської торгівлі. Зміцнення економічного простору республіки надасть позитивний ефект на динамічний розвиток виробничо-технологічних і транспортних зв'язків, фінансово-кредитної системи.
Забезпечити зростаючі потреби населення, а також підвищити рівень життя в сільській місцевості дозволить формування в кожуун мережі з 15 уповноважених торговельних підприємств (УТП) із закріпленням за ними функцій постачання віддалених і...