Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Підготовка пацієнта до операції. Ведення пацієнтів в післяопераційному періоді

Реферат Підготовка пацієнта до операції. Ведення пацієнтів в післяопераційному періоді





ровідних у розвитку гнійних ускладнень. p align="justify"> Технічні помилки: неадекватний доступ, ненадійний гемостаз, травматичність проведення, випадкові (непомічені) пошкодження інших органів, невміння відмежування поля при розтині полого органу, залишення сторонніх тіл, неадекватні втручання, дефекти швів, неадекватне дренування, дефекти післяопераційного ведення.


Профілактика ускладнень в ранньому і пізньому післяопераційному періоді


Основними завданнями післяопераційного періоду є: профілактика і лікування післяопераційних ускладнень, прискорення процесів регенерації, відновлення працездатності пацієнта. Післяопераційний період ділиться на три фази: ранній - перші 3-5 діб після операції, пізній - 2-3 тижні, віддалений (або період реабілітації) - зазвичай від 3 тижнів до 2 - 3 місяців. Післяопераційний період починається відразу після закінчення операції. Після закінчення операції, коли відновлюється самостійне дихання, витягують ендотрахеальну трубку, хворого в супроводі анестезіолога і сестри переводять у палату. Сестра повинна до повернення хворого підготувати функціональне ліжко, встановивши її так, щоб до неї можна було підійти з усіх сторін, раціонально розставити необхідну апаратуру. Постільна білизна потрібно розправити, зігріти, палату провітрити, яскраве світло приглушити. Залежно від стану, характеру перенесеної операції, забезпечують певне положення хворого в ліжку. p align="justify"> Після операцій на черевній порожнині під місцевим знеболенням доцільно положення з піднятим головним кінцем і злегка зігнутими колінами. Подібне положення сприяє розслабленню черевного преса. Якщо немає протипоказань, через 2-3 години можна зігнути ноги, перевернутися на бік. Найчастіше після наркозу хворого укладають горизонтально на спину без подушки з повернутою набік головою. Таке положення служить профілактикою недокрів'я головного мозку, запобігає потраплянню слизу і блювотних мас у дихальні шляхи. Після операцій на хребті хворого слід класти на живіт, попередньо поклавши на ліжко щит. Пацієнти, яких оперували під загальним наркозом, потребують постійного спостереження аж до пробудження і відновлення самостійного дихання і рефлексів. Сестра, спостерігаючи за пацієнтом, стежить за загальним станом, зовнішнім виглядом, кольором шкірних покривів, частотою, ритмом, наповненням пульсу, частотою і глибиною дихання, діурезом, відходженням газів і стільця, температурою тіла. p align="justify"> Для боротьби з болем вводять підшкірно морфін, омнопон, промедол. Протягом першої доби це роблять кожні 4-5 годин. p align="justify"> Для профілактики тромбоемболічних ускладнень необхідна боротьба з зневодненням, активізація хворого в ліжку, лікувальна гімнастика з перших діб під керівництвом сестри, при варикозному розширенні вен за показниками - бинтування гомілок еластичним бинтом, введення антикоагулянтів. Необхідні також зміна положення в ліжку, банки, гірчичники, дихальні вп...


Назад | сторінка 17 з 30 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Різні функціональні положення пацієнта в ліжку: положення Сімса, положення ...
  • Реферат на тему: Стан хворого після стентування
  • Реферат на тему: Підготовка хворого до анестезії та операції
  • Реферат на тему: Роль медичної сестри в здійсненні допомоги пацієнту після операції на орган ...
  • Реферат на тему: Лікувальна фізкультура після вагітності. Відновлення після пологів