айбутньому часі (при неперфектность інфінітиві) або в минулому часі (при перфектно інфінітиві), причому цього сказуемому передує вступний член пропозиції, виражений словами «може бути», «можливо», а в разі питального пропозиції - «цікаво».
Цікаво відзначити, що дієслово may в значенні припущення дуже поширений як в художній, так і в науковій літературі; для останнього більш характерно вживання дієслова may з перфектний інфінітивом [22, c. 109].
К.Н. Качалова про вживання модального дієслова might пише, що він вживається для вираження припущення в непрямої мови, яка залежить від дієслова в минулому часі:
. У поєднанні з Indefinite Infinitive, коли у відповідній прямої мови слід було б вжити may з Indefinite Infinitive:
He said that she might know Він сказав, що вона,
their address. можливо, знає їх адреси.
. У поєднанні з Perfect Infinitive, коли у відповідній прямої мови слід було б вжити may з Perfect Infinitive:
He said that she might have lost Він сказав, що
their address. вона, можливо, втратила їх адресу
[27, c. 231].
Е.А. Звєрєва більш докладно розглядає форму might, що має два різних відтінку значення припущення. Перше значення - це припущення, у здійсненні якого мовець не впевнений, але яке не суперечить дійсності; це значення подібно зі значенням форми could. Різниця між цими формами у вживанні: could, як правило, вживається в негативних і, рідше, в питальних реченнях, might в цьому значенні - в стверджувальних.
При вживанні в цьому значенні поєднання форми might з неперфектность інфінітивом означає, що передбачувана дія (або стан) одночасно висловом припущення і звичайно відноситься до теперішнього часу:
He said he might be coming in.- MIGHT? Said Erik bitterly-Was that all he said?
Don `t waste the money. Time may come when you might need it.
При поєднанні форми might з перфектний інфінітивом припущення робиться з приводу дії, що стосується минулого:
He was not young. He might have been forty-five.- Йому можна було б дати років 45.
У тих випадках, коли передане формою might припущення чи не суперечить дійсності, складеного присудка з цим дієсловом відповідає в російській мові складене присудок з дієсловом «могти» у формі умовного способу - «міг би».
Друге значення, що передається формою might (Е.А. Звєрєва відзначає, що воно набагато більш поширене, ніж перше), - це припущення, яке не відповідає дійсності. Припущення відноситься до теперішнього (при неперфектность інфінітиві, - They might as well be blocks of wood. I might as well be a block of wood. - «... Як ніби переді мною деревинки. Ніби я теж деревинка».) Або до минулого часу (при перфектно інфінітиві, - He might have been fifteen. - «... начебто б йому було 15 років (можна було б подумати, що йому було 15 років.) [22, c. 110].
Професор Л.С. Бархударов про використання форми might пише, що в поєднанні з перфектной формою інфінітива might висловлює здогад про можливість чого-небудь, а також припущення з великим ступенем невизначеності і сумніви («хто знає», «почому знати»).
