ustify"> Д 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» - К 91.1 сума нестачі за минулі роки віднесена на винну особу (на основі рішення суду або визнання винної особи);
Д 50 «Каса», 51 - До 73 - отримані грошові кошти від винної особи у відшкодування недостачі.
Аналогічним способом повинна враховуватися різниця між сумою стягнення і облікової вартістю відсутніх цінностей:
Д 73 - До 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - сума нестачі в розмірі облікової вартості віднесена на винну особу; Д 73 - До 91.1 - відбита різниця між сумою стягнення і обліковою вартістю недостачі;
Д 50,51 - До 73 - отримані грошові кошти від винної особи у відшкодування недостачі.
Можна помітити, що ні в одному з обох випадків доходи майбутніх періодів не виникають.
Таким чином, доходи майбутніх періодів можна відображати в бухгалтерському обліку і звітності лише у випадках, прямо передбачених нормативними правовими актами з бухгалтерського обліку, які встановлюють принципи, правила і способи ведення бухгалтерського обліку фактів господарської діяльності (визнання, оцінки, угруповання, документування, балансового узагальнення, облікових процедур). Інструкція щодо застосування плану рахунків не є таким документом. На підставі викладеного вище можна зробити висновок, що у складі доходів майбутніх періодів підлягають відображенню лише наступні джерела формування майна: а) надходження за договором дарування; б) бюджетні кошти, щодо яких організація виконала умови їх отримання.
У бухгалтерському обліку, на думку Я.В. Соколова, є парадокси - загадкові і малозрозумілі. Одним з таких парадоксів можна назвати облікову категорію «витрати майбутніх періодів». Витрати майбутніх періодів - складна тема при всій простоті. Якщо ми розуміємо під активом величину вкладеного капіталу, то і з'являються витрати майбутніх періодів. Справді: купили об'єкт основних засобів, а амортизувати його будемо кілька років. Кожен день експлуатації - це витрата поточного періоду. Купили МПЗ - це не витрата, а зміна структури активу, бо витрати - це не те, на що витрачені гроші, а те, у що обійшлися доходи, отримані в даному звітному періоді.
Даний підхід підтверджений змінам в Положенні ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській федерації, які внесені наказом Мінфіну Росії № 186н. Якщо раніше витрати, вироблені в звітному періоді, але відносяться до наступних періоду, відбивалися в балансі окремою статтею як витрати майбутніх періодів, тепер п. 65 зазначеного Положення звучить так: «Витрати, зроблені організацією в звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів, відображаються в бухгалтерському балансі відповідно до умов визнання активів, встановленими нормативними правовими актами з бухгалтерськогоому обліку, і підлягають списанню в порядку, встановленому для списання вартості активу даного виду ». Таким чином, якщо витрати здійснені у звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів, значить у організації з'являється ресурс (актив), який вона контролює і який принесе їй у майбутньому економічні вигоди. Якщо його немає, витрата повинен бути визнаний одноразово в повній сумі. Значить, витрати майбутніх періодів - це те, що відповідає критеріям визнання активу. Якщо відносно виниклого активу критерії його визнання не прописані, то ПБУ1/+2008 вимагає застосувати аналогію.
Актив визнається в бухгалтерському балансі, коли ймовірно отримання організацією економічних вигод у майбутньому від цього майна і коли вартість його може бути виміряна з достатнім ступенем надійності (п. 8.3 Концепції бухгалтерського обліку).
Відзначимо, що до активів відносять будь-яку власність незалежно від форми (матеріальна чи нематеріальна), а також контрольовані організацією ресурси і витрати, що мають грошову ведмедика від яких в майбутньому очікується економічна вигода. У деяких випадках в активи може бути включено майно, що належить організації не на праві власності, а наприклад, на правах фінансової оренди (лізингу).
Як бачимо, положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації виключило згадка про використання такої окремої статті витрат, як витрати майбутніх періодів і можливість організації самостійно встановити порядок списання. На практиці витрати майбутніх періодів згадуються як мінімум у п'яти нормативних документах бухгалтерського обліку (табл. 3).
Таблиця 3. Активи, які класифікуються як витрати майбутніх періодів в нормативних документах бухгалтерського обліку
Нормативний правовий актРасходи майбутніх періодовПункти 16 і 21ПБУ 2/2008 «Облік договорів будівельного подрядаРасходи за договором, понесені у зв'язку з майбутнім...