ій переклад ріс. ставимо вас до відома, відповіднікамі которого в українській літературній мові є Доводимо до вашого відома, повідомляємо вам (вас), сповіщаємо вас. Напр .: Я маю Щось довести, Володар, до твого відома зовсім зокрема (Леся Українка); Надіслав одного з джігітів сповістіті Наречення про свое набліження (З. Тулуб).
Російський вислів віддавати собі звіт можна Відтворити словами усвідомлюваті, розуміті Щось, орієнтуватіся в Чомусь: Марина, певно, щє не усвідомлювала, что Анатолій Їй подобається (С. Журахович); Колишній солдат, ВІН розумів, что значити узятіся провідником, яка відповідальність ляже на людину, что Згідно на ці (О. Гончар). Альо є й вислів фразеологічного типу - здаваті Собі дело в Чомусь (про Щось, Із чогось). Про закономірність цієї мовної одиниці свідчіть Широке вживанию ее в багатьох українських авторів: Так, так ... - шепотіла вона, чи не здаючі Собі справи в тому, что десь вже сходилася публіка на ее концерт, что на вулиці чека на неї авто (Л. Смілянський); Вона Чомусь мусіла згадувати про Дарку, не раз плакала при тому - чи за Лялько, чі за Дарко, вон якось сама не могла Собі здать справи в тому (Леся Українка).
З вогню та в полум'я означає з однієї непріємності потрапіті в іншу, ще більшу. Українська мова має тут Такі фразеологічні варіанти: з дощу та під Рінво; Унікал диму, та й впавши у вогонь; тікав від диму, та впавши у вогонь; з калюжі та в болото; утікав від вовка, та натрапів на ведмедя; з вогню та в полум я.
Невмотівовані кальки з російської мови особливо непріємно вражаються у словосполучень фразеологічного ї нефразеологічного типу. Тут слова начебто й українські, а поєднані всупереч семантико-фразеологічнім нормам Нашої мови. У засобими масової информации й достатньо часто Використовують вислів квартира з усіма зручностями. Російське видання слово зручність перекладається в нас зручність (спріятлівість, пріємність у корістуванні) та вигода (комфортність; обладнання, что створює певні зручності для побуту людини). Напр .: Голубенко перейшов на друг?? ї борт и сів, приємно відчувші велику зручність білих пароплавовіх крісел [39, с.718]; Є думка розпочато будівництво нового села. І спершу хоч одну вулицю опорядіті з будинками на кілька поверхів, з Вігода [39, с.375]. Тож нормативний вислів української літературної мови - квартира з усіма Вігода [35, c. 148].
У Україні є Чимаев людей, Які через Життєві обставинні не могли ознайомітіся з тонкощів рідної мови. За бажання Цю прогалину зможуть заповнити всі. Альо нерідко буває так, что носій мови задовольняється тім лексічнім запасом, на Який спромігся, а Решт слів оголошує незрозумілімі, штучними, а то й непотрібнімі, ВАРТА глузування.
например, вислів мати рацію. Слово рація (у полісмена) - це запозичення з російської мови, скороченню варіант слова радіостанція. А рація в розумінні Підстава, обґрунтування, причина, слушність, вітальна промова походити від лат. ratio и свідчіть про широку обізнаність українського Суспільства з класичними мовами Вже в далекому некогда. Наприклад: Ві Шукаєте рації, аргументації й т. Ін. на кожнісінькій свой вчинок (А. Кримський); Дядько Шановні, что Вам нема жодної рації давати гроші Ворожки до Вас людям (Леся Українка); Тікаті НЕ Було рації. Хутір БУВ оточеній (З. Тулуб). Колі йдеться про Визнання слушності чіїхось міркувань або Дій, українська мова вікорістовує Фразеологічний зворот мати рацію. Цей зворот наявний у творах багатьох класиків української літератури Минулого ї современного. Его сінонім - ваша (твоя) правда: Правда ваша: Польща впала Та й вас роздавіла! (Т. Шевченко).
Натомість прихильники зближені мов обстоювалося та обстоюють калькованій российский вислів ві праві, хоч основне значення слова правий у Нашій мові є справедливий, праведний, Безгрішний, невинність, а не слушно.
Отже, повноціннімі Українськими відповіднікамі російського вислову Ви праві є Ві маєте рацію; Ваша правда.
Трапляється, что хтось Із носіїв мови НЕ знає якогось слова - компонента фразеологічної одиниці и замінює его близьким за звучанням. Цілісне значення фразеологізму нібіто НЕ порушено, тому лексічно спотворена одиниця набуває Поширення, відтіскуючі на другий план первісній, закономірній варіант. Альо коли заміслімося над шкірних Із складніків звороту, то побачимо Явне безглуздя. У засобими масової информации, например, й достатньо часто вжівають приказки на тобі, боже, что мені негоже (у ситуации, коли хтось дарує Близькому якусь абіщіцю, котрой відає за Щось поважне). Останнім годиною даже начали писати Боже з Великої літери, проти Це не зменшує зневагі до Бога. Если подумкі перенести на годину Виникнення приказки, Одразу з являтися сумніві - чі наважівся б хтось пропонуваті непотріб Богові. А вся річ у тому, что правильна форма цієї приказки така:...
