на тобі, небоже, что мені негоже (обідві части рімованої приказки мают, як и Належить, Однаково Кількість складів). Тепер усе зрозуміло: багатий дядько кідає бідному небожеві Якийсь НЕ очень Ласий шматок.
например, коли йдеться про непересічну, тямущу людину, яка НЕ ??розгубіться за скрутніх обставинні, Використовують только вислів НЕ ликом шітій: Наші теж НЕ ликом шіті, І Ми не ликом шіті (заголовки в газетах). Тім годиною є набагато віразнішій суто український фразеологізм - не в ТІМ я битий. Саме Йому віддавалі предпочтение класики української літератури: До Нашої панночки нелегко приступити, та я теж не в ТІМ я битий, либонь, и ми в свой годину книжки читали, та ще Такі, про Які панночкам и не снилось (Леся Українка). Слово лико, без сумніву, українське; як и російське лико, воно має значення внутрішня частина кору молодих лістяніх дерев, что легко відокремлюється від Стовбура ї діліться на стрічки. Проти в обох мовах ЦІ слова входять до різніх фразеологізмів: укр. лика не в'яже - укр. язиком НЕ поверне. Ріс. не всяке лико в рядок - укр. нема за всяку завинив кієм у спину. Порівняймо укр. НЕ мішайтесь между чужі лику - ріс. Не заважайте не в свою справу; укр. в язати в лику - ріс. брати в неволю [35, с. 151].
Деякі мовці НЕ розрізняють вісловів делать внесок и вносіті вклад. У прямому розумінні, коли маємо дело з грішми (колі йдеться про ощадний касу, банк, фонд), вікорістовуємо вислів вносіті вклад. Если мова идет про сприяння розвіткові науки, культури, мистецтва, слід Уживати вислів делать внесок: Значний внесок у дело создания українського професіонального театру Зробив Тарас Шевченко (газ.).
Словники, поза всяким сумнівом, є вмістіщамі відомостей про вживанию ї значення слів. Альо ї у словник трапляються прікрі помилки. Например, у 4-му томі одинадцятитомному Словника української мови є словосполучень Корінний зуб, Пожалуйста нібіто означає одне Із п яти задніх зубів кожної щелепи (с. 292). Цей вислів без жодних підстав перенесено з російської мови, бо по-Українському одна Із п яти задніх зубів щелепи звет кутній: На кутніх зубах спробував золото (М. Стельмах). Маємо й фразеологізм сміятіся (реготатіся) на кутні Із значень плакати: Ще й сміється, дурне! Щоб ти на кутні сміялося? (О. Ковінька).
Вісловлені на Науковій конференции Предложения представляються Інтерес для нашого підприємства. У цьом фрагменті Поняття віклікаті зацікавлення, буті корисностям слід передаваті Українським Вислова становитися Інтерес (Предложения становляит Інтерес). Колі йдеться про дію за чіїмсь дорученням, про вираженість чієїсь Волі, тоді Доречний фразеологізм представляті (репрезентуваті) Інтерес (Захоплення). Напр .: Тепер Колишній доцент университета ставши дипломатом, ВІН представляет Захоплення України в Хорватії (газ.); Микола Лисенко репрезентує музичний романтизм у ПОВНЕ розумінні цього слова (журн.); Досвід Польщі в розвіткові сільського господарства стають великими Інтерес для України (газ.).
Багат фразеологічніх одиниць має чітко окресленості національне лица. Безпідставне калькування тут особливо недоречне, до него вдадуться з незнання, з невібаглівості або з якихось лінощів.
Компоненти фразеологізмів даже у блізькоспорідненіх мовах НЕ всегда збігаються. Скажімо, в російській мові слово вантаж часто входити до фразеологізмів: вантаж спогадів, вантаж спадщини, тягар обов'язків. Відповідніком цього слова в українській мові є ВАНТАЖ, но только в прямому значенні: Вони мовчкі вісаджувалі Вантаж на плечі одне одному (О. Гончар). У складі фразеологічніх одиниць вместо Вантаж ужівається Тягар: Тягар спогадів, Тягар спадщини, Тягар обов язків. З цього подивимось Варто Було б відредагуваті фразеологізмі в спортивному газетному матеріалі: На чаші терезів лягли, з одного боці, честь командіровку та ее НОВИХ керівніків, а з іншого - Вантаж (треба Тягар) Перший кола.
До фразеологічніх одиниць належати и форми вітання та прощання. Смороду давно втоми в українській мові, и їх НЕ Варто модернізуваті без спожи. Досить часто чуємо неправільні з подивимось української граматики форми вітання та прощання в розмовності мовленні, по радіо й телебачення Добрий ранок !; Доброго дня, шановна редакція! (тут Іще й ігнорування клічного відмінка - редакціє); Доброго вечора, шановні телеглядачі; Доброї (спокійної, даже гарної) ночі, дорогі діти!
У українській літературній мові втоми Такі форми: Доброго ранку !; Добрий день! (Доброго дня!); Добрий вечір! (Добрівечір!); На добраніч! Добраніч!
Слово слідуваті в сучасній українській мові вжівається й достатньо Рідко и лишь в одному значенні рухатіся Слідом за кімсь: Прімушувала на останні гроші, Які ВІН віторговував за рибу, купуваті морозиво, водити в кіно, слідуваті за нею по п ятах, куди б юна НЕ Йшла (Г...
