Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Стадії попереднього розслідування. Відмінності закінчення попереднього розслідування у формі попереднього слідства і формі дізнання

Реферат Стадії попереднього розслідування. Відмінності закінчення попереднього розслідування у формі попереднього слідства і формі дізнання





му його право заявити відповідні клопотання. До них належать такі клопотання (див. ч. 5 ст. 217 КПК):

про розгляд кримінальної справи судом за участю присяжних засідателів - у випадках, коли по справі допускається утворення даного складу суду (див. В§ 3 та 4 гл. 15 підручника).

Роз'яснюючи можливість заяви такого клопотання, слідчий повинен розповісти обвинуваченому про особливості розгляду кримінальних справ судом присяжних, про права обвинуваченого при розгляді справи в такому суді та порядок оскарження винесених ним рішень * (263).

Цілком зрозуміло, що прийняття обвинуваченим усвідомленого і зваженого рішення про доцільність заяви такого роду клопотань вимагає того, щоб він був у достатній мірі проінформований про юридичні наслідки, до яких може призвести заяву того чи іншого клопотання. Тому слід було б виходити з того, що посадова особа, яка здійснює ознайомлення обвинуваченого з матеріалами справи, має зробити відповідні роз'яснення не тільки про наслідки виявлення їм (обвинуваченим) бажання про розгляд справи судом присяжних. Обвинуваченому потрібно знати, наприклад, і про те, до чого призведе обрання їм особливого порядку судового розгляду, про те, що означає попереднє слухання кримінальної справи, коли і для чого воно може бути проведене і т.д. Щоб осмислити як слід інформацію такого роду і прийняти рішення належним чином, обвинуваченому потрібно мати час і можливість проведення відповідних консультацій із захисником. p> Складання протоколу ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи (див. бланк протоколу у додатку 151 до ст. 476 КПК) завершує третю частину закінчення попереднього розслідування. До нього пред'являються загальні вимоги, встановлених у ст. 166 і 167 КПК. У ньому мають бути зафіксовані дані про все, що відбувалося в ході ознайомлення з матеріалами справи названих учасників судочинства, а саме про те, в якому обсязі були представлені для ознайомлення матеріали, протягом якого часу йшло ознайомлення з ними, які при цьому зроблені заяви та які клопотання збуджені, які рішення ухвалені по них слідчим. Особливо в протоколі повинні бути відзначені відповіді обвинуваченого, дані ним у зв'язку з роз'ясненням йому його права заявити зазначені вище клопотання (див. ч. 2 ст. 218 КПК). p> Якщо у кримінальній справі залучено кілька обвинувачених, протокол ознайомлення з матеріалами справи складається окремо щодо кожного з обвинувачених.

Протокол підписується слідчим або іншою особою, що розслідував дану кримінальну справу, обвинуваченим і його захисником.

У разі відмови обвинуваченого з яких-небудь причин знайомитися з матеріалами справи (заперечення своєї провини в пред'явленому обвинуваченні, відмова у задоволенні заявлених ним клопотань і т.д.) або підписати складений протокол слідчий, керуючись правилами, передбаченими ст. 167 КПК, робить у протоколі відповідний запис. При цьому, природно, обвинуваченому надається можл...


Назад | сторінка 18 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Діяльність органів дізнання на етапі попереднього розслідування кримінально ...
  • Реферат на тему: Дії прокурора і повноваження судді по надійшов кримінальній справі прискоре ...
  • Реферат на тему: Гарантії права на захист обвинуваченого в стадії попереднього розслідування
  • Реферат на тему: Комплексне дослідження загальних умов судового розгляду кримінальної справи ...
  • Реферат на тему: Підготовка справи до судового розгляду в арбітражних судах. Порядок повідо ...